«Дефіцит космічний»: як Україна шукатиме гроші на бюджет

·227 слівредакція
«Дефіцит космічний»: як Україна шукатиме гроші на бюджет

Президент Володимир Зеленський визнав, що дірка в держбюджеті сягнула надзвичайних масштабів, і анонсував пропозиції щодо виходу з ситуації. Розбираємо, що це означає для економіки та людей.

18 вересня під час спілкування з медіа разом із лідерами «Карпатської вісімки» Володимир Зеленський окреслив фінансову ситуацію в країні досить відверто. За його словами, дефіцит коштів у державному бюджеті можна назвати «космічним». Водночас президент запевнив, що влада вже готує конкретні пропозиції, як із цього становища вийти, і що напередодні він обговорював ці питання з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Найближчим часом має відбутися ще одна їхня зустріч.

«Готуємо деякі пропозиції виходити з дефіциту, про який я говорив [раніше], космічний між нами говорячи. Але тим не менш ми знайдемо всі виходи. Я вже це знаю», – заявив глава держави. Він також згадав про певні домовленості, яких уже вдалося досягти, але деталей не розкрив.

Ситуація стала публічною не вперше. 10 вересня міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що країна опинилася на межі через брак грошей у бюджеті. За його словами, Мінфін відкладатиме найменш актуальні видатки, а надходження насамперед спрямовуватимуть на сектор безпеки й оборони. Такої напруженої ситуації з бюджетною ліквідністю, за словами міністра, не було з 2022 року.

Окремий ризик — міжнародна допомога. 14 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна може втратити значну частину з $29,5 млрд передбаченого фінансування від партнерів, якщо Верховна Рада не ухвалить потрібні для цього законопроєкти. 15 вересня Зеленський публічно закликав парламент проголосувати за сім таких документів. За підсумками пленарного тижня депутати підтримали всі сім у першому читанні, про що згодом повідомив Корецький.

Що це означає на практиці? По-перше, затримки ухвалення законопроєктів — це не абстрактна бюрократична тяганина, а цілком реальні суми, які країна може недоотримати. По-друге, пріоритет видатків на оборону означає, що решта бюджетних напрямів — соціальні виплати, інфраструктура, підтримка бізнесу — автоматично опиняються в черзі. По-третє, розмова з європейськими партнерами свідчить, що Київ шукає не лише внутрішні, а й зовнішні джерела покриття дефіциту.

Схвалення законопроєктів у першому читанні — лише перший крок: остаточне голосування ще попереду, і саме від нього залежить, чи надійдуть обіцяні мільярди. Тож найближчі тижні покажуть, чи вдасться владі перетворити заяви про «виходи» на конкретні рішення, від яких залежить і наповнення бюджету, і стабільність виплат для мільйонів українців.

Читайте також