Глибокі удари по РФ: чи допоможуть вони Україні чи зіграють на руку Путіну

Технічні успіхи української кампанії глибоких ударів очевидні: на піку атак було виведено з ладу понад третину російських нафтопереробних потужностей, а удари по суднах в Азовському морі скоротили комерційне судноплавство приблизно на три чверті. Нещодавно Київ зосередився на логістичній інфраструктурі, зокрема складах Wildberries, пошкодивши близько 20% їх ємності. За оцінками, збитки вже перевищили 280 мільярдів рублів, що вдарило по багатьох продавцях, чиї товари зберігалися на цих складах.

Однак, попри очевидну шкоду, сподівання на параліч російської економіки поки що не виправдовуються. Доходи від нафти та газу зросли через кризу в Перській затоці, а базові показники, хоч і впали на п'яту частину, починають стабілізуватися. Крім того, Україна змушена перерозподіляти обмежені ресурси безпілотників і ракет між різними цілями, що дозволяє росіянам ремонтувати пошкоджені об'єкти. Черги за бензином, які непокоїли Кремль, вже скорочуються.

Політичний ефект кампанії також неоднозначний. Опитування «Левади» фіксують падіння довіри до Путіна до 74% — найнижчого рівня з початку вторгнення — та зменшення частки росіян, які вважають війну успішною. Проте невдоволення часто спрямоване не проти Кремля, а проти України, а значна меншість виступає за посилення агресії. Зростання кількості жертв серед цивільного населення РФ дає привід «яструбам» вимагати ескалації, а державні ЗМІ починають висвітлювати втрати, щоб представити росіян жертвами, а не агресорами.

Путін, ймовірно, використає цю ситуацію для легітимізації війни та виправдання непопулярних кроків, зокрема мобілізації. Відповідь Росії вже відчутна: удари по портах Великої Одеси зупинили більшість судноплавства, а з настанням зими Москва може відновити атаки на енергоінфраструктуру України, яка працює менш ніж на третину довоєнної потужності. Інциденти з російськими ракетами та дронами біля Польщі та Німеччини можуть бути попередженням про подальшу ескалацію.

Українська кампанія, розпочата наприкінці червня, мала на меті показати західним союзникам, зокрема Дональду Трампу, що Київ має важелі впливу. Вона дійсно підриває довіру до Путіна та послаблює військову машину, але не здатна завдати нищівного удару, який змусив би Росію просити миру. Історія свідчить: бомбардування можуть як зламати волю, так і зміцнити рішучість. Ризик полягає в тому, що продумана авантюра України підштовхне Путіна до набагато небезпечнішої авантюри.