Зеленський безстроково призначив суддю Ізовітову-Вакім: що це означає

18 вересня 2026, 06:08 ·281 слівредакція

Указом від 15 вересня президент Володимир Зеленський призначив Олену Ізовітову-Вакім суддею Харківського окружного адміністративного суду безстроково — вперше за сім років у цій практиці. Розбираємо, чому це викликало увагу юристів.

Призначення безстрокове, тобто без обмеження строку повноважень — до досягнення граничного 65-річного віку. Саме ця деталь відрізняє указ №913 від попередньої кадрової практики останніх семи років, на яку звернула увагу Фундація DEJURE.

Ізовітова-Вакім відома рішеннями 2013 року, якими заборонила мирні зібрання на підтримку Євромайдану в Харкові. У січні 2023-го Вища кваліфікаційна комісія суддів дійшла висновку, що вона не відповідає займаній посаді в тому ж таки Харківському окружному адмінсуді, і до Вищої ради правосуддя внесли подання про її звільнення. У травні 2025-го Верховний суд, який юристи називають нереформованим, скасував це рішення за апеляційною скаргою.

Окремий контекст — родинні зв'язки. Лідія Ізовітова, мати судді, є соратницею Віктора Медведчука, лідера забороненої ОПЗЖ і кума Владіміра Путіна. За часів Революції гідності вона очолювала Національну асоціацію адвокатів України та підтримала так звані "диктаторські закони", ухвалені Верховною Радою 16 січня 2014 року з порушенням регламенту — голосуванням піднятими руками, без обговорення й без системи "Рада". Ці закони суттєво обмежували фундаментальні права громадян, свободи ЗМІ та блокували масові протести. У березні 2026 року, коли Офіс президента ще очолював Андрій Єрмак, Ізовітова-старша призначила його керівником одного з комітетів НААУ; підозру в корупції Єрмаку оголосили незабаром після цього, у травні.

Для судової системи ця історія — не лише про одну посаду. Вона показує, як рішення кваліфікаційної комісії можуть бути скасовані в апеляції, а кадрові призначення президента фактично закріплюють результат. Адвокатура при цьому роками залишалася "сліпою зоною" антикорупційної політики: самоврядування без ротації, доступ до професії без прозорих правил, дисциплінарні провадження як інструмент тиску. Держава вперше офіційно визнала, що це не внутрішня справа цеху, а проблема всієї системи правосуддя — ця тема докладніше розкрита в матеріалі журналіста-міжнародника Володимира Кіма.