JEF як альтернатива НАТО: що стоїть за заявою Залужного

Під час наради послів у Києві Залужний заявив, що Україні, ймовірно, ніколи не вдасться вступити до НАТО, тому варто зосередитися на альтернативних безпекових структурах. Він наголосив, що країна має приєднуватися до блоків і союзів, які формуються, і вказав на JEF як на досяжну мету. Ця теза викликала бурхливу реакцію в медіа, які зосередилися на негативній частині меседжу про НАТО, а не на позитивній — про JEF.

JEF — це багатостороння структура оборонного співробітництва, створена 2014 року на саміті НАТО в Уельсі. До неї входять десять європейських країн, зокрема Велика Британія, Данія, Естонія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія та Швеція. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця структура активізувалася, а на саміті в Гельсінкі у березні 2026 року Київ отримав статус посиленого партнера. Це передбачає участь українських підрозділів у навчаннях JEF Lion, обмін тактичним досвідом та інтеграцію в ширшу діяльність альянсу.

Залужний висловив жаль, що Україна досі не працює над повноцінним членством у JEF, що можна сприймати як докір президенту Володимиру Зеленському. Адже саме Зеленський на саміті в Гельсінкі публічно заявив про готовність України стати повноправним членом JEF, але практичних кроків у цьому напрямі зроблено не було. Аналітики зазначають, що заява Залужного має ознаки політичного кроку, оскільки посол фактично запропонував стратегічну візію, яку мав би озвучити глава держави.

Включення України до JEF може стати одним із ключових питань наступного саміту, який відбудеться у Рейк'явіку на початку 2027 року. Для цього Києву потрібно переконувати лідерів країн-учасниць, зокрема нового прем'єра Великої Британії, та працювати над інституційним зміцненням самого альянсу. Водночас JEF залишається єдиною європейською оборонною структурою, що діє паралельно з НАТО, і країни, які входять до неї, поділяють спільне бачення російської загрози.

Підсумовуючи, заява Залужного може стати початком нової політичної дискусії в Україні про майбутнє безпекових гарантій. Для самого посла це спосіб підкреслити власну роль у формуванні зовнішньополітичного курсу, що має значення в контексті можливих майбутніх виборів.