Путін назвав Україну диктатурою: що стоїть за заявою та як її читати

За словами Путіна, «режим» в Україні давно виродився у диктатуру і тому не має підстав захищати демократію. Таку заяву він зробив під час засідання Військово-промислової комісії Росії.

Щоб зрозуміти вагу цієї риторики, варто подивитися на політичну біографію самого Путіна. Він очолив Росію як виконувач обов'язків президента наприкінці 1999 року, а в 2000-му вперше став президентом. У 2008–2012 роках обіймав посаду прем'єр-міністра, після чого повернувся на президентську посаду. У 2020 році в Росії ухвалили конституційні зміни, які дозволили йому знову балотуватися. У 2024-му його вкотре оголосили переможцем президентських виборів. Отже, фактичним керівником країни він залишається понад чверть століття.

Окремий контекст — голосування, яке Росія проводить 18–20 вересня під виглядом виборів до Державної думи, поширюючи його й на тимчасово окуповані території України. Таке голосування не має юридичної сили та не може змінити статус українських територій. У Міністерстві закордонних справ України назвали його фарсом, який не має нічого спільного з демократичними виборами. Там наголосили, що Росія не може створювати власні виборчі органи та поширювати свою юрисдикцію на території, міжнародно визнані частиною України. За оцінкою українського МЗС, результати такого голосування не матимуть жодних правових наслідків.

Для громадян це має цілком практичний вимір. Будь-які спроби легітимізувати окупацію через псевдовибори не змінюють ні правового статусу територій, ні зобов'язань міжнародної спільноти. Водночас такі заяви та дії Росії працюють на подальшу ізоляцію — і ускладнюють будь-які переговори, побудовані на визнанні територіальної цілісності України.

Підсумок: заява Путіна про «диктатуру» в Україні — це радше політичний інструмент, ніж опис реальності. Її варто читати разом із хронікою його власного перебування при владі та зі спробами Росії поширити свої вибори на окуповані території, які не мають і не матимуть правових наслідків.