Каллас про діалог із Кремлем: говорити можна, але не на російських умовах

Про готовність до контакту з російським керівництвом Кая Каллас сказала в інтерв'ю фінському Yle. За її словами, вона відповіла б на дзвінок Володимира Путіна або Сергія Лаврова, якби така розмова стала можливою. Водночас очільниця європейської дипломатії наголосила, що не підтримує початок діалогу з Росією на її власних умовах. «Звичайно, я буду розмовляти, якщо з'явиться така можливість», — зазначила вона.

Каллас нагадала, що вже перетиналася з Лавровим на міжнародних майданчиках, зокрема під час зустрічей АСЕАН та G20, і щоразу прямо викладала йому позицію Євросоюзу. За її оцінкою, Москва вміло веде переговори: висуває максимальні вимоги, погрожує й очікує на поступки від Заходу, а в результаті намагається отримати те, чого раніше не мала. Така тактика означає, що будь-який діалог без чітких меж перетворюється на торг, у якому жертві пропонують відмовитися від того, що вона захищає.

Саме тому Каллас скептично оцінює зусилля спеціальних посланців президента США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які протягом останніх півтора року їздили до Москви й Києва у пошуках шляхів до миру. На її думку, до цього процесу мають бути залучені люди, які краще розуміють, як поводиться Росія. Якщо ж мета — якнайшвидше завершити війну, найпростіший шлях — примусити жертву відмовитися від своєї землі та своїх людей, але це не дасть ані справедливого, ані сталого миру, підкреслила глава дипломатії ЄС.

Окремо вона вказала на роль Євросоюзу в можливих переговорах. За її словами, ЄС зараз не може бути повноцінним посередником між Україною та Росією, оскільки підтримує Київ. Водночас, нагадала Каллас, під час переговорів неминуче порушуватимуть питання, розв'язання яких залежить від Європи, зокрема долю заморожених російських активів. ЄС має чітко дати зрозуміти, що такі питання не можуть вирішуватися лише в діалозі між Москвою та Вашингтоном.

Для України та її партнерів із цієї заяви випливає кілька практичних речей. По-перше, готовність ЄС до контакту з Кремлем не означає готовності до поступок — це радше спроба зберегти за собою місце за столом переговорів. По-друге, питання заморожених активів і безпекових гарантій прямо стосуються європейських країн, тож спроби узгодити їх у вузькому форматі Москва — Вашингтон неминуче наштовхнуться на опір. По-третє, скепсис Каллас щодо окремих посередницьких місій свідчить про те, що в Європі дедалі виразніше вимагають враховувати досвід попередніх домовленостей із Росією.

Підсумок: Євросоюз сигналізує, що відкритий до розмови, але не згоден платити за неї територіями та людьми. Чи почують цю позицію інші учасники переговорного процесу — питання найближчих місяців.