Кол-центри в Україні: мільярд доларів на місяць і чому покарання не зупинить шахраїв

Проблема телефонного шахрайства в Україні вийшла далеко за межі поодиноких випадків. За оцінками міжнародних аналітиків, щомісячний обіг таких "офісів" сягає 1 млрд доларів, а в схемі задіяно близько 60 тисяч українців. Більшість із них працюють у сфері банківських махінацій, де жертвам телефонують нібито з банку, поліції чи навіть СБУ, виманюючи гроші та персональні дані.

Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає до 12 років ув'язнення для організаторів і керівників шахрайських кол-центрів. Учасникам і тим, хто надає приміщення чи технічну підтримку, загрожує 5–10 років. За вербування нових співробітників пропонують карати на 3–5 років, а за повторне — навіть суворіше. Однак, як зазначають експерти, найчастіше під удар потрапляють рядові оператори, а справжні власники бізнесу залишаються в тіні.

Структура таких угруповань побудована так, щоб максимально захистити верхівку. Умовні "холодники" обдзвонюють потенційних жертв, "клоузери" доводять справу до кінця, а власники, які отримують основний прибуток, ніколи не контактують із рядовими працівниками. За даними Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності, дві з трьох найбільших мереж пов'язані з традиційним криміналітетом, зокрема з дніпровськими угрупованнями, що виросли з 1990-х. Існує також практика "кришування": за 10–15 тисяч доларів на місяць кол-центри отримують попередження про рейди або домовляються про формальні перевірки.

Експерт із кібербезпеки Сергій Данченко зауважує: навіть ухвалення закону не розв'яже проблему, адже відкрити новий кол-центр коштує близько 100 тисяч доларів, а прибутки обчислюються мільйонами. "Посадять виконавців — організатори наберуть нових і знову зароблять", — пояснює він. Додатковий ризик — ініціатива Мін'юсту тримати засуджених за шахрайство окремо від інших в'язнів. На думку керівника організації "Захист ув'язнених України" Олега Цвилого, це може створити умови для організації кол-центрів просто в колоніях, де аферисти зможуть безперешкодно продовжувати свою діяльність.

Правоохоронці регулярно проводять масштабні операції: лише за один тиждень серпня ліквідували 94 центри, вилучили тисячі одиниць техніки та близько 2 млн доларів готівкою. У 2024 році знешкодили 57 організованих груп, але відшкодувати вдалося лише 42,5% завданих збитків. Шахраї адаптуються, використовуючи штучний інтелект для фейкових дзвінків і підроблених сайтів, що робить їхні схеми дедалі складнішими для виявлення.

Підсумовуючи, можна сказати: боротьба з кол-центрами потребує не лише жорсткіших покарань, а й системних змін у правоохоронній системі. Інакше закриті сьогодні "офіси" завтра відкриються під іншою вивіскою, а їхні власники так і залишаться недоторканними.