Чому Кремль зняв «Яблуко» з виборів: страх перед антивоєнною темою

10 серпня Верховний суд Росії скасував реєстрацію федерального списку партії «Яблуко», яку ЦВК одноголосно допустила до виборів ще 29 липня. Рішення ухвалене ввечері того ж дня, коли мав розпочатися друк бюлетенів, — після того як 11 партій, включно з «Яблуком», погодили фінальний текст. Такий перебіг подій вказує на те, що питання вирішувалося на найвищому рівні, а не в судовій площині.

Показово, що ще на початку кампанії Кремль мав вагомі причини залишити партію в бюлетені. По-перше, це дозволяло підтримувати в суспільстві ілюзію звичайності: мовляв, триває мирне життя, вибори проходять за стандартним планом, а росіяни мають широкий вибір. По-друге, влада могла продемонструвати непопулярність антивоєнних настроїв — мовляв, за пацифістську партію голосують лише 1–2%.

Однак останні соціологічні дані, зокрема закриті опитування ФОМ і ВЦВГД, показували зростання підтримки «Яблука» до 5,5–6% загалом і до 11% у Москві та Санкт-Петербурзі. Серед тих, хто категорично не підтримує війну з самого початку, частка потенційних виборців партії сягає 12–14%. Саме це, а не страх перед конкретною партією, стало вирішальним чинником.

Справа не в «Яблуку» як такому, а в антивоєнній темі, яку партія могла легально просувати під час агітації. Силове крило, пов’язане з Другою службою ФСБ, побачило в цьому канал для поширення пацифістських настроїв і можливість організаційного об’єднання противників війни. Тому Кремль обрав стратегію зачищення: краще втратити ілюзію звичайності, ніж допустити легальний майданчик для опору.

Окремим чинником стало очікування українських ударів по російських містах напередодні голосування 18–20 вересня. Володимир Зеленський прямо анонсував посилення дипстрайків, щоб росіяни відчули потребу в мирі. У Кремлі, ймовірно, зрозуміли: поєднання антивоєнної агітації «Яблука» з ударами по містах може створити небезпечний для влади ефект.

Підсумок: зняття «Яблука» з виборів — це не боротьба з конкурентом «Єдиної Росії», а знищення можливості легального організованого пацифістського руху. Логічним продовженням може стати повна заборона партії. Для Кремля це свідомий крок у бік турбулентності: вибори перетворюються на ритуал підтримки війни, що полегшує підготовку до нової хвилі мобілізації, але водночас посилює суспільну напругу.