Мобілізація в Росії після виборів: чому про неї говорять навіть у Кремлі

За документами, з якими ознайомилися журналісти, кремлівські чиновники та співробітники військкоматів останніми місяцями намагаються відкривати рахунки в іноземних банках, виводити активи за кордон і радити друзям та родичам виїжджати з країни. Тобто йдеться про людей, які за службовим обов'язком мали б готувати призов, а натомість готуються до нього самі — і не в ролі тих, хто його проводить.

Формально Володимир Путін заперечує підготовку нової хвилі мобілізації. Водночас представник європейських служб безпеки стверджує, що Росія готується призвати до армії ще 300 тисяч чоловіків до кінця року. Посилює напругу й те, що деякі чиновники пов'язували скорочення регіональних штатів на 15% у межах бюджетних урізань, розпорядження про які Путін видав на початку року, з ризиком відправлення звільнених працівників на фронт. Чутки про призов уже фіксуються у збільшенні кількості росіян, які виїжджають до сусідніх країн, зокрема Грузії та Вірменії.

Ключова відмінність від вересня 2022 року — у форматі. Тоді офіційне оголошення про мобілізацію викликало сплеск суспільної тривоги й змусило десятки тисяч людей тікати з країни. Тепер, за наявними даними, окремого оголошення може й не бути: Кремль поступово створив цифрову інфраструктуру для призову, паралельно перекриваючи шляхи втечі. Йдеться про Єдиний реєстр військового обліку, автоматично пов'язаний із податковою службою, базами даних поліції, медичними картками, реєстрами нерухомості та системами прикордонного контролю. Така система дає змогу призивати людей без публічної кампанії — через повістки, повідомлення та автоматичні обмеження.

Потреба в нових солдатах пов'язана з ситуацією на фронті. За розрахунками геоекономічного аналітика Bloomberg Алекса Кокчарова, від початку року російська армія щомісяця втрачала в середньому близько 33 тисяч убитими та пораненими, здобуваючи при цьому в середньому лише 104 км² української території — тобто 317 осіб на кожен захоплений кілометр. Хоча Путін наполягає, що його війська «впевнено просуваються на сході України», з травня по серпень цього року було захоплено лише 155 км² проти 2037 км² за аналогічний період торік.

«Військова ситуація останніх місяців свідчить про те, що Росії бракує живої сили як для зосередження військ на основному напрямку наступу, так і для надійного прикриття лінії фронту. Іншими словами, мобілізація стане необхідною, якщо метою є вихід на межі Донбасу протягом шести місяців», — зазначив керівник дослідницької групи Re: Russia (Відень) Кирило Рогов.

У п'ятницю, 18 вересня, в Росії розпочинається триденне голосування на перших парламентських виборах від початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Очікується, що «Єдина Росія», яка позиціює себе як партія Путіна, збереже більшість у Державній думі, яку утримує з 2003 року. Саме після цієї дати, за логікою спостерігачів, рішення про новий призов може бути ухвалене без огляду на електоральні ризики. Володимир Зеленський заявляв, що після виборів до Держдуми Путін хоче провести мобілізацію й розраховує призвати від 300 до 500 тисяч осіб. Натомість постійний представник Росії при ООН Василь Небензя запевняє, що Кремль нині масової мобілізації не планує.

Для України та її партнерів ця історія має цілком практичний вимір. Якщо призов справді відбудеться, російське командування отримає ресурс, якого йому бракує для тиску на фронті, — а отже, тиск на українську оборону та на рішення західних союзників щодо постачання зброї зростатиме. Водночас цифровий характер призову означає, що уникнути його стане значно важче, ніж у 2022 році, і це стосується не лише рядових росіян, а й тих, хто досі вважав себе частиною системи.