Москва стає багатошаровою цитаделлю: OSINT-аналітики про нову систему ППО

За даними OSINT-аналітиків, російське керівництво активно перетворює столицю на укріплену фортецю. У Підмосков’ї за кілька місяців звели понад 20 нових веж для комплексів «Панцирь». Перше оборонне кільце розгорнули у радіусі близько 40 кілометрів, а окремі вогневі точки облаштували біля нафтопереробних заводів, електропідстанцій, аеропорту «Внуково» та резиденції Володимира Путіна.

Комплекси ППО розміщують навіть на дахах будинків у самому місті. Загалом у Московській області дослідники нарахували приблизно 250 позицій ППО та радіолокаційних станцій, хоча припускають, що справжня кількість уже перевищує 350. Водночас інші регіони Росії втрачають засоби захисту — їх перекидають на користь Москви.

Попри рекордну щільність протиповітряної оборони, вона не забезпечує повного захисту від ударів українських далекобійних безпілотників, які регулярно долітають до столиці.

Окрема увага — до ситуації навколо Запорізької АЕС. Росія продовжує спроби інтегрувати окуповану станцію до власної енергосистеми. Супутникові знімки Greenpeace Україна свідчать, що з січня до липня 2026 року тривало будівництво високовольтної лінії між Мелітополем і Генічеськом для перепідключення ЗАЕС до окупованих територій і Криму. Роботи майже завершили в травні, але їх ускладнили удари українських дронів, зокрема по підстанції в Генічеську.

Москва, за даними аналітиків, прагне повністю від’єднати ЗАЕС від України, відновити роботу реакторів для забезпечення окупованих регіонів і військової логістики, а в перспективі — передавати електроенергію до РФ. Ядерні ризики залишаються високими: перебої в електропостачанні систем охолодження реакторів і басейнів із відпрацьованим паливом можуть спричинити викид радіоактивних речовин.