Огризко: удари по нафтоінфраструктурі РФ можуть підштовхнути Кремль до переговорів

Дипломат звернув увагу на селище Діксон на півночі Росії, де розташована важлива для російської нафтової галузі інфраструктура. Вона пов'язана з нафтою, яку транспортують із Ямалу. Відстань від українського кордону до цього об'єкта перевищує три тисячі кілометрів, і, за словами Огризка, туди вже нібито можуть діставати українські далекобійні засоби.

«Я думаю, що оце і буде останнім аргументом для Путіна, що вже далі йти нема куди», – сказав він. На думку дипломата, якщо удари сягнуть цієї інфраструктури, це може вплинути на готовність Кремля сідати за стіл переговорів. Значення Діксона для Росії пов'язане передусім із розташуванням в Арктиці та портом на Північному морському шляху, який забезпечує роботу місцевої інфраструктури, військових об'єктів і полярних станцій.

Окремо Огризко говорив про можливе припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Він припустив, що Україна може погодитися на такий формат як на дипломатичний жест у бік президента США Дональда Трампа. Водночас дипломат сумнівається, що Росія дотримуватиметься такого перемир'я: Москва може бути зацікавлена в тому, щоб Україна не била по російських НПЗ, тоді як сама продовжуватиме атакувати українську енергетику. «Можна теоретично домовитися, але з власного досвіду і з досвіду тих років, коли у нас були тисячі перемир'їв, вони не працюють», – зазначив він.

Потенційні удари по Діксону Огризко пов'язує з майбутнім переговорним процесом. «Я думаю, що якраз з того конкретного моменту і почнеться другий етап переговорів. Мабуть, Буданов знає це точніше, тому, мабуть, так і говорить», – заявив дипломат. Керівник Офісу Президента Кирило Буданов раніше говорив, що новий раунд мирних переговорів у тристоронньому форматі може відбутися вже на початку жовтня. Серед тем, які сторони мають обговорити, – поступове зменшення повітряних ударів, зокрема по цивільних об'єктах і критичній інфраструктурі, а також питання судноплавства в Чорному морі.

Для України ця дискусія має цілком практичний вимір. Якщо припинення ударів по енергетиці справді стане предметом домовленостей, від цього залежатиме, з якими умовами країна увійде в опалювальний сезон і наскільки захищеними почуватимуться люди в прифронтових і тилових регіонах. Водночас у Києві зважають на ризик, що будь-яке перемир'я виявиться одностороннім: поки одна сторона утримується від атак, інша може використати паузу для накопичення ресурсу. Саме тому питання далекобійності та здатності діставати до критичних для російської економіки об'єктів розглядають не як альтернативу дипломатії, а як її підґрунтя.

Підсумок: заява Огризка окреслює логіку, у якій військовий тиск і переговорний трек розглядаються як пов'язані речі. Наскільки ця логіка спрацює, залежатиме і від спроможностей українських засобів, і від того, чи готовий Кремль до реальних, а не декларативних домовленостей.