Три медіа судяться з Трампом через заборону доступу до Білого дому

Три американські медіакомпанії — Politico, CNN та MS NOW — подали до федерального суду округу Колумбія позов проти президента США Дональда Трампа. Причина — заборона на доступ їхніх журналістів до комплексу Білого дому. 20 вересня репортерів цих редакцій не пропустили на територію, а Секретна служба вилучила їхні акредитації. Вже наступного дня, 21 вересня, видання звернулися до суду з вимогою невідкладно поновити доступ.

У спільній заяві медіа назвали рішення президента «прямим нападом на Першу поправку» до Конституції США. «Без попередження чи процедури Білий дім анулював акредитації наших журналістів, тому що заперечував проти нашої журналістики. Залишений без відповіді, цей крок загрожує свободі преси і праву громадськості на незалежну журналістику, вільну від державного втручання», — ідеться у зверненні. Відповідачами, за даними Politico, виступають сам Трамп, керівниця апарату Білого дому Сюзі Вайлс, директор з комунікацій Стівен Чунг і директор Секретної служби Шон Карран.

Заборона з'явилася після того, як у п'ятницю Трамп заявив, що закриває доступ репортерам цих організацій «негайно». Свій крок він пояснив скупо — скаргами на «постійні репортажі», які назвав «вигадками і брехнею». «Це просто накопичені історії за останні кілька років. Ти втомлюєшся від цього. Вони розумні люди, але навмисно пишуть негативні новини», — сказав він журналістам під час фотосесії в Овальному кабінеті.

Юрист видань Теодор Бутрус-молодший із фірми Gibson Dunn зазначає, що позов охоплює порушення кількох конституційних норм. На думку позивачів, раптове скасування доступу без попередження порушило їхні права за П'ятою поправкою на належну правову процедуру, а покарання за зміст публікацій — права за Першою поправкою. «Заборона президента щодо CNN, MS NOW і Politico — це прямий напад на Першу поправку і грубе порушення належної правової процедури. Президент відкрито заявляв, що ця заборона покликана покарати за репортажі, які йому не подобаються, і залякати журналістів», — наголосив юрист.

Трамп відреагував на позов у соцмережі Truth Social, звинувативши медіа у нападі на «фейкові новини», а не на вільну пресу. «Це корумповано, цілеспрямовано, всеохопно, повністю скоординовано і абсолютно вийшло з-під контролю. Це загроза нашій національній безпеці, і це має бути зупинено негайно», — написав він.

Юридичний контекст тут важливий: тривалі правові прецеденти справді дозволяють Білому дому обмежувати доступ журналістів до будівлі. Водночас суди неодноразово визнавали, що посадовці не можуть застосовувати такі обмеження вибірково — залежно від точки зору чи змісту публікацій. Позов також твердить, що заборона вже «серйозно ускладнює» здатність редакцій висвітлювати роботу адміністрації і створює стримувальний ефект для інших медіа.

Подібні спроби вже мали судовий опір. У 2018 році, під час першого терміну Трампа, офіційні особи призупинили акредитацію тодішнього кореспондента CNN у Білому домі Джима Акости — суддя наказав поновити доступ, вказавши на непрозорість процедури. Наступного року історія повторилася після суперечки в Трояндовому саду між позаштатним журналістом Playboy Браяном Каремом і радником Трампа Себастьяном Гокою: федеральний суддя також зобов'язав повернути журналісту акредитацію.

Отже, нинішня справа — не лише про доступ трьох редакцій до будівлі. Вона ставить ширше питання: чи може влада карати пресу за зміст матеріалів, користуючись формальним правом регулювати доступ. Якщо суд підтвердить позицію медіа, це закріпить межу між адміністративними правилами Білого дому і конституційними гарантіями свободи преси. Якщо ж переважить аргумент про дискрецію посадовців — подібні обмеження можуть стати звичним інструментом тиску на редакції.