Економіст Гурієв: результати виборів у РФ можуть штовхнути Путіна до ескалації війни

Колишній ректор Московської Нової економічної школи, а нині декан Лондонської бізнес-школи Сергій Гурієв, який у 2004–2013 роках був неофіційним радником експрезидента Дмитра Медведєва, вважає, що підсумки виборів у Росії можуть стати для Володимира Путіна аргументом на користь затягування війни. «Путін уже заявляв, що війна не безплатна; вона коштує дорого. Він використає цей результат як підтвердження того, що росіяни готові затягнути паски», — наводить його слова видання.

За логікою Гурієва, Путін може сприйняти голосування як сигнал, що суспільство не чинитиме серйозного опору новій хвилі призову. «Мобілізація має свої політичні витрати, а наймання армії найманців – економічні», — пояснив економіст, додавши, що Путін «повинен зважити політичні витрати, і він, можливо, сприйме результати цього голосування як ознаку того, що росіяни насправді не проти [призову]». Водночас він визнає: реальний рівень підтримки може бути іншим, а сам Путін — «дезінформований» щодо настроїв у країні.

Окрема тема — мобілізаційна інфраструктура. Київ попереджав про можливий призов сотень тисяч людей, аби компенсувати втрати Москви в Україні, які, за оцінками Києва та Заходу, сягають до 1000 осіб на день. Кремль заперечує найближчу мобілізацію, але після невдалого часткового призову у вересні 2022 року розбудував цифрові механізми, щоб спростити набір і перекрити шляхи для ухиляння.

Економічний тиск на Кремль зростає: дефіцит бюджету збільшується, військові видатки сягнули рекордних обсягів, а деякі чиновники публікують невтішні фінансові прогнози. За словами Гурієва, коли високопосадовець публічно говорить про витрати на війну, це означає, що він або не має прямого контакту з Путіним, або відмовився від такого спілкування, бо бачить, що той не хоче слухати. На його думку, в російському суспільстві дедалі більше утверджується переконання, що війна коштує надто дорого, і про необхідність її завершити починають говорити навіть представники путінської еліти.

Війну наближають до росіян і безпосередньо: удари українських безпілотників по маркетплейсах Wildberries та Ozon, а також величезні черги на заправках роблять її відчутною в побуті. «Росіяни ставлять багато запитань з цього приводу, і, звісно, мета українців зараз – донести до них, що це не просто далека війна. Це, звісно, зменшує підтримку війни, а це зрештою створює можливості для людей з оточення Путіна більше турбуватися про війну і менше боятися говорити про це публічно», — підсумував Гурієв.

Отже, вибори в Росії — не лише ритуал легітимації влади. Вони можуть стати для Кремля вимірювачем терпіння суспільства і підштовхнути до рішень, які безпосередньо вплинуть на хід війни та на життя мільйонів людей в Україні. Наскільки адекватно Путін оцінює реальні настрої — питання відкрите, і саме ця невизначеність залишається головним ризиком.