Путін учетверте з початку війни розширює штат особистої охорони

Згідно з документом, максимальна кількість працівників центрального апарату ФСО зросте з 785 до 812 осіб. Попереднє розширення відбулося 1 січня 2025 року, коли штат збільшили до 785. До того службу розширювали 1 січня 2024-го (до 775) та наприкінці 2022-го — з 725 до 760 посад.

Примітно, що до лютого 2022 року штат центрального апарату ФСО не змінювали майже 13 років. Служба забезпечує безпеку вищих посадовців держави: президента, прем’єр-міністра, спікерів палат парламенту, керівників судів і генпрокурора. Окремий підрозділ відповідає за безпосередню охорону Путіна під час поїздок та в резиденціях.

Із початком війни роль ФСО суттєво зросла — служба перетворилася на окремий центр впливу через постійний доступ до першої особи та інформації про чиновників. Вона також займається спецзв’язком і моніторингом настроїв населення. За даними західних видань, у Кремлі посилилися побоювання щодо можливого замаху на Путіна — зокрема, із застосуванням дронів, або спроби держперевороту.

Ці ризики стали сприймати серйозніше після затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро американськими військовими. Очільник Кремля почав рідше виїжджати, а перевірки перед зустрічами стали жорсткішими. Під час нещодавнього візиту до Казахстану його кортеж супроводжували броньований автомобіль із кулеметом, машина радіоелектронної боротьби та вертоліт. За даними ЗМІ, Путін і його родина майже не користуються резиденціями в Москві та на Валдаї, натомість можуть тижнями перебувати в бункерах, зокрема в Краснодарському краї.

Сам Путін, за даними джерел, пов’язує завершення війни без захоплення Донбасу із загрозою для власної безпеки. У розмовах із наближеними він висловлював побоювання, що його можуть повісити. На цьому тлі він нібито вже вирішив продовжити війну та готує мобілізацію 300–400 тисяч осіб.