США готують санкції проти Міжнародного кримінального суду: що це означає

Якщо обмеження набудуть чинності, американським громадянам і компаніям заборонять без спеціальної ліцензії Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США надавати суду кошти, товари чи послуги. Ідеться не лише про фінансові операції, а й про закупівлю ІТ-послуг і страхування, залучення слідчих та навіть виплату зарплат десяткам американських співробітників МКС.

Тиск на суд з боку Вашингтона триває не перший місяць. Санкції вже запроваджували проти окремих суддів і прокурорів — після того, як у листопаді 2024 року МКС видав ордер на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху за ймовірні воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані з конфліктом у Газі. У серпні державний секретар США Марко Рубіо оголосив про санкції проти голови та старшого юриста МКС. Водночас проти всього суду як інституції Вашингтон досі обмежень не вводив.

Для розуміння масштабу: МКС створено на підставі Римського статуту, який 1998 року підтримали 120 держав, а роботу суд розпочав 2002 року. Він переслідує винних у геноциді, воєнних злочинах і злочинах проти людяності — але лише тоді, коли держава сама не може або не хоче карати винуватців. США не є членом суду, тож формально не зобов'язані з ним співпрацювати.

Що це означає на практиці? Санкції проти цілої інституції здатні ускладнити її щоденну роботу: розслідування, збір доказів, фінансування місій. Для країн, які покладаються на МКС у питаннях правосуддя за тяжкі злочини, це сигнал, що механізм працюватиме повільніше й залежатиме від неамериканських ресурсів. А для самих США — крок, який остаточно закріплює дистанцію від міжнародної системи кримінального правосуддя.

Підсумок: рішення ще не ухвалене, але підготовлені санкції вже окреслюють межі можливого — від обмеження послуг для суду до тиску на його персонал. Найближчі тижні покажуть, чи перейде Вашингтон від точкових ударів по окремих посадовцях до системної блокади інституції.