Вибори в РФ: чому Путін балансує між війною та стабільністю

Хоча партія «Єдина Росія» навряд чи програє вибори, для Володимира Путіна вони стали точкою напруги. Західні аналітики звертають увагу: успіхи України на фронті та удари вглиб російської території створюють для Кремля нові виклики, які вже відчутно впливають на внутрішню ситуацію.

Атаки на нафтопереробні заводи, енергетичну інфраструктуру та логістичні об'єкти призвели до дефіциту пального, скорочення експорту нафтопродуктів і зростання цін. Виробництво бензину влітку впало приблизно на третину порівняно з минулим роком, а в багатьох регіонах спостерігається брак пального. Центробанк Росії погіршив прогноз зростання ВВП на 2026 рік — тепер він очікує від 0% до 1%, одночасно підвищивши прогноз інфляції до 6–7%. Додатковий тиск створюють підвищення ПДВ і жорсткіша податкова політика.

У цих умовах єдиним інструментом, який міг би змінити ситуацію на фронті, виглядає нова хвиля мобілізації. Однак саме цей крок Кремль уникає напередодні виборів через ризик масового невдоволення. Опитування фіксують зростання негативної оцінки росіянами стану економіки та рівня життя. Тож Путін опинився перед вибором: оголошувати додатковий призов до армії чи продовжувати приховувати від суспільства реальні наслідки війни.

Раніше президент Володимир Зеленський, посилаючись на дані української розвідки, заявляв, що Путін готує мобілізацію восени і планує поповнити армію на 300–500 тисяч новобранців. Поки що невідомо, чи стане це рішення для російського суспільства тим тригером, який виведе людей на протести.

Підсумок: Кремль балансує між війною та внутрішньою стабільністю, і вересневі вибори стануть тестом на те, наскільки довго Путін зможе утримувати цю рівновагу без непопулярних рішень.