Час шантажу: навіщо Путін підвищує ставки перед можливими переговорами

·630 слівредакція
Час шантажу: навіщо Путін підвищує ставки перед можливими переговорами

Москва свідомо затягує час і посилює тиск на Захід, аби отримати максимально вигідні умови перед імовірним стартом переговорів у новому форматі. Що стоїть за останніми заявами Кремля та які терміни реально обговорюються — у матеріалі.

Кремль опинився в ситуації, коли час грає проти нього: адміністрація США прагне швидких домовленостей, а Китай та Індія на саміті ШОС фактично підштовхують до заморожування конфлікту. Путін, своєю чергою, намагається перехопити ініціативу, переходячи від пропозицій до відвертого шантажу як європейських столиць, так і Вашингтона.

Сигнали з боку Пекіна та Делі були більш ніж прозорими: Моді прямо висловився за припинення вогню, а Сі запропонував посередництво. Окремо Китай порушив тему ядерної безпеки, фактично порадивши Москві утриматися від погроз. Однак Москва демонструє, що не готова йти на поступки під тиском: на пресконференції за підсумками саміту Путін зосередився не на інтеграційних питаннях, а на війні, озвучивши кілька тез, які варто розглядати як частину єдиної стратегії.

Йдеться про погрози знищити українську енергетичну інфраструктуру, натяки на зрив зернової угоди та економічний тиск, а також завуальовані попередження щодо британських військових об'єктів. Окремо звучать заяви про «успіхи» на фронті, хоча реальна ситуація, зокрема на сумському напрямку, викликає питання. Усе це — сигнал не стільки Києву, скільки Білому дому: Кремль дає зрозуміти, що готовий до розмови лише з позиції сили та намагається виторгувати собі найкращі умови.

Ключовий адресат цих меседжів — президент США, який потребує політичної перемоги. Якщо американський план провалиться, до переговорів можуть долучитися Китай, ЄС та Індія, що кардинально змінить конфігурацію. За оцінками, навіть за оптимістичного сценарію новий формат почне роботу не раніше кінця листопада, а сам процес розтягнеться на місяці. До того часу Росія намагатиметься завдати Україні максимальної шкоди, зокрема з використанням нових озброєнь.

Показово, що питання мобілізації в Росії поки зняте з порядку денного — публічно Путін сказав «ні». Але це радше тактична пауза: після єдиного дня голосування Кремль може повернутися до цієї теми, використавши риторику про боротьбу з «терористичним режимом». У підсумку найближчі місяці будуть спекотними як на фронті, так і в дипломатії.

Читайте також