Санкції, удари по НПЗ і переговори: що стоїть за новим сплеском дипломатії щодо України

Останні тижні позначилися помітним зростанням дипломатичної активності навколо війни Росії проти України. У центрі уваги — новий пакет «пекельних санкцій», переговори представників США в Києві та Москві, контакти Дональда Трампа з Володимиром Путіним, а також імовірна зустріч президентів України та США. Ці події аналізують в ефірі програми українського дипломата Ігоря Долгова разом із гостем — Олександром Харою.

Ключове питання — чи справді за цими контактами стоїть мирний процес. Олександр Хара вважає, що говорити про повноцінний мирний процес поки зарано: інтереси України та Росії залишаються протилежними, а Москва продовжує військову й гібридну ескалацію. Тобто переговорна активність радше супроводжує війну, ніж зупиняє її. Для України це означає, що дипломатичні сигнали варто читати поряд із ситуацією на фронті й тиском на критичну інфраструктуру.

Серед тем, які розбирають в ефірі, — причини зацікавленості Москви у затягуванні переговорів і те, яке «вікно можливостей» Кремль бачить за президентства Трампа. Окремо йдеться про те, чому у Вашингтоні критикують українські удари по російських НПЗ, наскільки болючими для РФ стали удари по нафтопереробній інфраструктурі та чи можливе припинення ударів по енергетичних об'єктах обох країн. Ці питання прямо стосуються і українських споживачів, адже від стану енергетики залежить, якою буде наступна зима.

Не менш важливий вимір — підтримка союзників. Обговорюється, наскільки Україна сьогодні залежить від американської військової допомоги і чому Європа стає дедалі важливішою для Києва. Також ідеться про роль Китаю у продовженні війни та про те, за яких умов нинішній етап війни може завершитися наступного року.

Підсумок, який випливає з розмови: нові дипломатичні контакти самі по собі не гарантують змін. Найбільше на здатність Кремля продовжувати війну можуть вплинути удари по критично важливій російській інфраструктурі, стійкість України взимку та подальша підтримка Європи.