Санкційний законопроєкт Грема пройшов процедурний бар'єр у Палаті представників: що це змінює

Голосування 214 проти 211 стосувалося не самого законопроєкту, а регламенту H. Res. 1530, який дозволяє перейти до обговорення та підсумкового схвалення. Документ носить ім'я покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Сенат уже підтримав його 7 серпня: 86 голосів «за», 11 «проти», троє утрималися. Після сенатських правок текст надійшов до нижньої палати.

Розклад сил виявився непростим. Регламент міг не пройти, якби двоє демократів — Джаред Голден із Мену та Марі Глюзенкамп Перес із Вашингтона — вдруге за два тижні не підтримали республіканців, порушивши партійну дисципліну. Натомість республіканець Тім Берчетт із Теннессі проголосував проти, домовившись із керівництвом про окремий розгляд законопроєкту щодо зниження цін на пальне.

Для людей і економік ключове — у змісті документа. Він запроваджує два тарифні механізми. Перший: обов'язкове мито до 500% на прямий імпорт до США російської нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів — президент має ввести його протягом 30 днів після набуття чинності. Другий: вторинне мито до 100% для п'яти найбільших покупців російських енергоносіїв, а також для держав, які допомагають Москві обходити обмеження. Цей важіль президент застосовує на власний розсуд, що й викликало заперечення.

Окрім тарифів, ідеться про санкції проти російських посадовців, фінансових установ, енергетичних проєктів і структур, пов'язаних із «тіньовим флотом». Передбачено обмеження на американські інвестиції в Росію та купівлю російського суверенного боргу, заборону експорту американських енергоресурсів до РФ, а також санкційні повноваження щодо причетних до викрадення українських дітей. Окремий блок стосується Ірану: дію Iran Sanctions Act of 1996 продовжать до 2031 року замість 2026-го.

Республіканець Майкл Маккол, який представляв документ у Палаті, назвав голосування сигналом і для Путіна, і для Сі Цзіньпіна — застереженням проти можливої агресії щодо Тайваню. «Грем розумів ці глобальні загрози й мав мужність протистояти їм. Він був моїм другом і наставником», — сказав він. Водночас очільники профільних комітетів Ґреґорі Мікс, Річард Ніл і Дон Бейєр вважають, що законопроєкт дає президенту Трампу надто широкі тарифні повноваження, не зобов'язуючи його водночас вводити санкції проти Росії. Колишній посол США в Росії Майкл Макфол наголосив на символічному значенні ухвалення: «Якщо законопроєкт провалиться, Путін тріумфуватиме, а українці будуть розчаровані».

Голосування збіглося з «Самітом дій на підтримку України» у Вашингтоні — лобістською кампанією за участю представників понад 600 громад із 50 штатів і Пуерто-Рико. Директор з політики «Американської коаліції за Україну» Юджин Гончаров називає ухвалення закону Грема головним пріоритетом адвокаційної роботи щодо України на цей момент.

Підсумок: процедурний крок у Палаті представників ще не означає остаточного схвалення, але він наближає момент, коли Вашингтон може отримати значно ширший інструментарій тиску на російський енергетичний експорт і на країни, що допомагають його обходити. Наскільки жорстко ці важелі спрацюють, залежатиме від фінального тексту та рішень президента щодо застосування тарифів.