Сі Цзіньпін може вимагати від Трампа згорнути зброю для Тайваню: що це означає

Під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні китайський лідер Сі Цзіньпін може вимагати припинити продаж американської зброї Тайваню. Про це повідомляє Reuters із посиланням на три джерела, обізнані з перебігом американо-китайських переговорів напередодні саміту. За їхніми даними, Пекін може опертися на спільне комюніке США та Китаю 1982 року, в якому Вашингтон заявив про намір поступово скорочувати продаж озброєнь острову й не прагнути довгострокових поставок.

Тоді ж, у 1982 році, президент США Рональд Рейган у супровідній службовій записці уточнив: скорочення продажу зброї залежатиме від того, чи Китай незмінно дотримуватиметься мирного врегулювання розбіжностей із Тайванем. Крім того, США видали «Шість гарантій» для Тайваню, а згодом з'ясувалося, що Вашингтон не встановлював дати припинення поставок і не погоджувався на попередні консультації з Пекіном щодо них. Ця історія важлива для розуміння нинішнього торгу: кожна сторона посилається на власне прочитання тих самих домовленостей.

За інформацією джерел, Китай просить зупинити навіть ті поставки, які Тайвань уже замовив. Одне з джерел зазначає, що Сі Цзіньпін може назвати Трампу Тайвань провокатором і джерелом нестабільності у відносинах між двома країнами, а натомість запропонувати допомогу у тиску на Іран щодо війни на Близькому Сході. Тобто йдеться не про ізольовану вимогу, а про елемент ширшого обміну, де Тайвань, Близький Схід і торгівля можуть розглядатися як єдиний пакет.

Водночас США за законом зобов'язані забезпечувати Тайвань засобами для самозахисту, дотримуються політики «єдиного Китаю» й офіційно не займають позиції щодо суверенітету острова. Адміністрація Трампа в грудні схвалила пакет угод про продаж зброї Тайваню на 11 мільярдів доларів, а другий пакет вартістю близько 14 мільярдів доларів протягом місяців залишався відкладеним. Саме ці цифри роблять тему надзвичайно чутливою: ідеться про мільярди доларів і про репутацію Вашингтона як надійного партнера.

Напередодні саміту низка американських політиків висловилася на підтримку Тайваню. Сенатор Піт Рікеттс заявив, що Трампу варто чітко дати зрозуміти: політика США щодо Тайваню залишається незмінною. Натомість Метт Поттінгер, який працював заступником радника з національної безпеки в першій адміністрації Трампа, сказав, що не очікує «нічого суттєвого» щодо Тайваню під час зустрічей цього тижня. Ця розбіжність у прогнозах показує, наскільки непередбачуваним залишається порядок денний саміту.

Для України та її партнерів ця історія має практичне значення. Якщо Вашингтон і Пекін справді перейдуть до торгу навколо Тайваню та Близького Сходу, це вплине на розподіл уваги й ресурсів США у світі, а отже — і на підтримку інших напрямів. Водночас будь-яке ослаблення американських зобов'язань перед союзниками стає аргументом для тих, хто ставить під сумнів надійність таких гарантій загалом.

Підсумок: конкретних рішень щодо Тайваню під час саміту може й не бути, але сам факт винесення цього питання на найвищий рівень засвідчує, що Китай готовий торгуватися жорстко. Наслідки відчуватимуться далеко за межами Тайванської протоки — від безпеки в Азії до того, як великі держави домовлятимуться про інші конфлікти.