Сі Цзіньпін тисне на Трампа через Тайвань: що стоїть за паузами в постачанні зброї

Китайський лідер прилітає до Вашингтона 23 вересня, а офіційні переговори з президентом Дональдом Трампом заплановані на 24 вересня. Головна тема, яку Пекін виносить на стіл, — припинення американських поставок озброєнь Тайбею. Аргумент китайської сторони — спільне комюніке 1982 року, де США декларували намір поступово скорочувати військові поставки. Водночас Пекін не згадує меморандум тогочасного президента Рональда Рейгана, у якому скорочення напряму пов’язувалося з прагненням Китаю до мирного розв’язання суперечностей. Тобто йдеться про вибіркове прочитання документів, які обидві сторони трактують по-своєму вже понад сорок років.

Ключове питання — не самі переговори, а заморожений пакет військової допомоги. У грудні адміністрація Трампа схвалила рекордний пакет оборонної підтримки Тайваню на 11 мільярдів доларів, а наступний, орієнтовно на 14 мільярдів, уже кілька місяців не рухається з місця. Після травневого саміту в Пекіні Трамп публічно визнав, що свідомо притримує цей пакет і вважає його вдалим важелем для подальших торгів із Китаєм. Для Тайбею це означає, що графік отримання озброєнь залежить не від оборонних потреб, а від динаміки американо-китайських домовленостей. У Білому домі кажуть, що рішення щодо нового пакета ухвалять найближчим часом; за першого терміну Трамп схвалив більше продажів зброї Тайваню, ніж будь-який інший президент США.

Усередині США такий торг викликає опір. Голова підкомітету Сенату з питань Східної Азії Піт Рікеттс наголошує на незмінності зовнішньополітичного курсу Вашингтона. «Ми повинні чітко дати їм зрозуміти, що їм не дозволять захопити Тайвань силою. Ми не змінюємо свою позицію і продовжуємо підтримувати Тайвань», — заявив сенатор. Голова Спеціального комітету Палати представників щодо Китаю Джон Муленар у листі до президента закликав негайно відкидати будь-які заперечення Пекіна щодо безпекової співпраці США з союзниками. Водночас колишній заступник радника з національної безпеки Метт Поттінджер припускає, що китайський лідер обмежиться тривалою лекцією про тайванське питання, як це вже бувало на попередніх зустрічах.

Що це означає на практиці? По-перше, Тайвань ризикує перетворитися на предмет постійного обміну: що більше Вашингтон хоче отримати від Пекіна в торгівлі, то довше може лежати вже схвалена зброя. По-друге, Пекін намагається подати Тайвань як єдине джерело нестабільності у двосторонніх відносинах, перекладаючи відповідальність за напругу на острів, а не на власні претензії. По-третє, різниця між заявами американських законодавців і рішеннями Білого дому стає дедалі помітнішою, і саме від неї залежатиме, чи сприйматиме Тайбей американські гарантії як надійні. Для країн регіону це сигнал, що безпекові домовленості з Вашингтоном можуть переглядатися залежно від кон’юнктури великих переговорів.