Сибіга: Путін хоче спровокувати міграційну кризу в Європі напередодні виборів 2027 року

За словами глави української дипломатії, російський терор не обмежується територією України. Його наслідки відчують держави Африки, Близького Сходу та Азії, які залежать від імпорту продовольства: там зростатимуть ціни на продукти та виникне їхній дефіцит, що загрожує недоїданням і голодом для найуразливіших родин. Одним із механізмів такого тиску Сибіга називає перешкоджання вивезенню української сільськогосподарської продукції Чорним морем.

Водночас, за оцінкою міністра, Москва переслідує не лише гуманітарні цілі. «Путін розраховує на те, що голод і дефіцит продовольства можуть спричинити наплив мігрантів», — наголосив він. Розрахунок, за словами Сибіги, робиться на виборчі кампанії в країнах — членах ЄС у 2027 році: міграція залишається одним із найчутливіших і найбільш поляризаційних питань для європейських виборців. Досвід кризи в іспанській Сеуті, де, як зазначає міністр, пов'язані з Росією мережі продемонстрували ефективність такого впливу, лише підсилює ці сподівання Кремля.

Ідеться, по суті, про використання міграційних потоків як інструменту гібридної війни: сприяння нелегальній міграції та створення додаткового навантаження на кордони європейських держав. Сибіга припускає, що Путін задіюватиме всі доступні засоби для збільшення потоку мігрантів, а морська блокада — лише один із них. Як приклад він наводить виявлені Литвою кілька нових підземних тунелів, прокладених із Білорусі, які мали слугувати для незаконного переправлення людей через кордон.

У Москві, за словами міністра, розраховують, що така стратегія посіє розкол у європейських суспільствах, підживить радикальні антиєвропейські рухи й зрештою послабить підтримку України з боку ЄС. Саме тому підтримка експорту української аграрної продукції та розблокування судноплавства в Чорному морі мають, на його переконання, стратегічне значення не лише для України, а й для Євросоюзу та світу загалом.

«Необхідно невідкладно забезпечити безперебійне комерційне судноплавство з українських морських портів, розвивати всі можливі альтернативні маршрути та механізми транспортування товарів через ЄС, а також надати максимальну підтримку українським аграріям у цій складній ситуації», — ідеться в заяві глави МЗС. Окремим пріоритетом він називає спільну європейську стратегію протидії російським кампаніям дезінформації, втручання та маніпуляцій, до якої Україна готова долучитися, поділившись власним досвідом та експертизою.

Контекст, на який спирається Сибіга, — події 31 липня 2026 року, коли до Сеути за кілька годин прорвалися понад 70 тисяч мігрантів. Згодом майже всіх, хто опинився в анклаві, повернули, і до материкової Іспанії вони не дісталися. Після цього Росія почала використовувати фотографії із Сеути у власній пропаганді.

Отже, за логікою Києва, боротьба за вільне судноплавство та продовольчу безпеку перестає бути суто українським питанням. Це водночас і економічна підтримка аграріїв, і запобіжник проти спроби Кремля перетворити продовольчу вразливість третіх країн на політичний важіль усередині Європи.