Оточення Путіна готується до життя без нього: що це змінює для України

Публічні заяви Кремля про готовність до припинення ударів по енергетиці супроводжуються вимогами, які важко назвати реалістичними: скасувати міжнародні санкції та відмовитися від атак на танкери. Навіть вузька домовленість про взаємне припинення вогню по енергооб'єктах одразу впирається в деталі, узгодити які сторони не можуть. Головний камінь спотикання — Крим: українська стратегія полягає в тому, щоб блокувати півострів, і від неї не збираються відступати. Те саме стосується Запорізької області, де знищуються колони бензовозів. Тим часом Сергій Лавров прямо заявив, що Росія ніколи не припинить атаки на цивільні судна, — а взаємні удари по російських НПЗ залишаються козирем, здобутим власною зброєю, який можна обмінювати лише на реальні поступки.

Перед візитом до Нью-Йорка на Генасамблею ООН Лавров знову посилається на «позицію США», цитуючи не офіційних представників Вашингтона, а Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, які державних повноважень не мають. Кушнер — лише зять Трампа. У своєму виступі Лавров перелічив серед територій, на які зазіхає Росія, Одесу та Миколаїв. Раніше, коли йшлося про нібито готовий мирний договір із лише «територіальним питанням», конкретні регіони не називалися. Тепер апетити Кремля видно чіткіше. Розмови про «дух Анкориджа» не мають під собою основи: переговори там провалилися, російську делегацію вигнали без обіду та підсумкової пресконференції, а Марко Рубіо підтвердив, що жодних домовленостей не існувало.

Оточення Трампа — Віткофф, Кушнер та сини експрезидента — поводиться як класична «партія жуликів і злодіїв». Віткофф за минулий рік заробив 100 мільйонів доларів на криптовалюті та інвестиціях від саудівських шейхів, формально займаючись переговорами й літаючи за кордон. Ці люди намагаються вчити нас боротьбі з корупцією, хоча самі збагачуються на посадах. За прогнозом, демократи заберуть Конгрес за підсумками проміжних виборів, після чого Трамп перетвориться на «кульгаву качку», а Віткоффа, Кушнера та інших почнуть викликати на суворі конгресові слухання. Американські аналітики припускають навіть сценарій добровільної відставки Трампа, аби новий президент Венс підписав указ про помилування й захистив його від кримінального переслідування.

Війна Росії проти НАТО вже фактично почалася: у небі Литви винищувачі НАТО збивають російські дрони з вибухівкою, у Нідерландах стаються залізничні диверсії, а з російського військового корабля відкривають вогонь сигнальними ракетами по данському гелікоптеру. Микола Патрушев відкрито заявляє, що Росія нібито здатна за два-три дні повністю знищити Варшаву. Дипломатія цей конфлікт затушити не може — він рухається до повномасштабного зіткнення між Росією та Євросоюзом. Зупинити цей сценарій може лише раптове зникнення або внутрішній крах самої Російської Федерації.

Показово, як поводяться кремлівські керманичі. Путін переносить засідання клубу «Валдай» із Сочі до Московського регіону, бо боїться українських безпілотників, і змушений проводити заходи під землею — навіть стадіон «Торпедо» він урочисто «відкривав» у підземному бункері під Красною площею. Водночас оточення диктатора вже готується до життя після нього: у спікера Держдуми Володіна знайшли десятки мільярдів рублів на особистих рахунках, а ті, хто голосніше за всіх кричить «без Путіна немає Росії», давно відклали сотні мільйонів доларів на випадок його смерті чи власної втечі. На тлі цього в Росії розгортається масштабна бензинова криза: уперше в довгих чергах на АЗС росіяни звинувачують не Україну чи Захід, а власне керівництво. Паливний колапс ударив по наймасовіших професіях — таксистах та кур'єрах.

Підсумок для України простий: удари по російських НПЗ дають не лише військовий, а й політичний та соціальний ефект усередині Росії. Саме цей тиск, а не домовленості з людьми без повноважень, здатен наблизити момент, коли кремлівське оточення остаточно перестане чекати на свого господаря.