Таємна евакуація Трампа з Анкари: як спрацювала схема з літаком-приманкою

8 липня, після завершення саміту НАТО, Дональд Трамп публічно сів на свій звичайний президентський літак, але за кілька хвилин непомітно пересів у порожній кейтеринговий фургон, який доправив його до меншого військового борту C-32A. Цей план Секретна служба США розробила в умовах підвищеної секретності: про нього не знали навіть деякі працівники Білого дому, які летіли на літаку-приманці разом із Марко Рубіо та Скоттом Бессентом.

Приводом для таких заходів стало попередження про можливий замах Ірану, зокрема про загрозу збити літак переносним зенітно-ракетним комплексом. Американські спецслужби скептично оцінювали ці дані, але після початку саміту інформації про конкретну небезпеку побільшало. Попри це, пізніше жодних доказів ракетної змови знайдено не було.

Окрему увагу привертає те, що на борту літака-приманки опинилися журналісти, які супроводжували президента, а також частина персоналу. Їм наказали опустити шторки на вікнах, а сам борт супроводжували винищувачі F-35, що незвично для літака без президента на борту. Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер зажадав пояснень, назвавши неприпустимим те, що Конгрес дізнався про загрозу лише з преси. Сенатор Річард Блюменталь назвав операцію «безпрецедентною і сюрреалістичною», а колишній співробітник ЦРУ Стівен Кеш припустив, що схема фактично пропонувала іранцям ціль із близько сотні людей замість президента.

Сам Трамп заявив, що, на його думку, більшому ризику піддавався саме той літак, яким летів він, оскільки його, найімовірніше, могли обрати за ціль. Секретна служба пояснила такі заходи зростанням загроз президенту після нещодавніх замахів. Інцидент уже став приводом для дискусій про межі безпеки перших осіб і ціну, яку за це платять інші учасники подій.