Трамп обирає між вторгненням і угодою: що це означає для США та світу

За словами Трампа, перед ним стоїть вибір: чи вводити війська й «знищити» Іран, чи ні. Про це він сказав в інтерв'ю Axios, назвавши це рішення важливим і зауваживши, що «зі мною може статися що завгодно». Йдеться про можливе відновлення масштабних американських ударів по Ірану на тлі спроб досягти домовленості з Тегераном.

Публічні сигнали Трампа виглядають суперечливо. Напередодні він говорив журналістам, що очікує «дуже хорошого» завершення ситуації, а раніше заявляв про наближення кінця війни і про зацікавленість Тегерана в угоді. На запитання, чи підтримує Вашингтон контакти з Іраном, президент США відповів ствердно. Водночас 10 вересня він не виключав, що війна триватиме до проміжних виборів до Конгресу на початку листопада, і припускав, що Тегеран розраховує на зміну політичної ситуації у США та послаблення тиску.

Для самої Америки ключовим наслідком тривалої кампанії стало виснаження запасів озброєнь. 4 серпня Reuters із посиланням на джерела писало, що США використали майже всі ракети ATACMS і Precision Strike Missile (PrSM), а також близько половини світових запасів крилатих ракет Tomahawk. Наступного дня The Washington Post повідомило, що Трамп звинуватив міністра оборони Піта Гегсета у тому, що Пентагон увів його в оману щодо дефіциту ракет: президент вимагав пояснень, оскільки вважав, що проблема вже «вирішена».

Того ж дня Міноборони США надіслало провідним американським оборонним компаніям меморандум із закликом терміново наростити виробництво та постачання озброєнь. Далі пішли конкретні кроки: 14 серпня Пентагон оголосив про угоди з Boeing і RTX щодо збільшення випуску компонентів ракет Standard Missile-3 Block IB та Block IIA, а 17 серпня ВМС США уклали з Raytheon семирічний контракт на $22,9 млрд для суттєвого зростання виробництва Tomahawk.

Проблема не обмежується американськими складами. 27 серпня повідомлялося, що США зіткнулися з «надкритичною» нестачею перехоплювачів Patriot у Європі, значною мірою через війну з Іраном. Це викликає занепокоєння щодо спроможності американських сил і НАТО протистояти можливій російській атаці. За даними AP, військові США також мають гострий дефіцит ATACMS, а запасів Patriot недостатньо для тривалого відбиття балістичних ударів.

Отже, рішення, про яке говорить Трамп, ухвалюється не в умовах вільного вибору: будь-який сценарій — ескалація чи угода — матиме ціну. Продовження ударів поглиблюватиме дефіцит озброєнь і послаблюватиме позиції США та їхніх союзників в інших регіонах, тоді як домовленість із Тегераном вимагатиме поступок і політичного прикриття напередодні виборів до Конгресу.