Союзники США в Азії занепокоєні: чи обміняє Трамп підтримку Тайваню на торговельні поступки Китаю

Перед самітом Трампа і Сі Цзіньпіна 24 вересня партнери Вашингтона в Азії побоюються, що американський президент може пом'якшити позицію щодо Тайваню заради економічних домовленостей із Пекіном.
Зустріч Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, яка, за очікуваннями, відбудеться 24 вересня, має бути зосереджена на торгівлі між двома найбільшими економіками світу. Але для союзників США в Азії вона перетворилася на тест на надійність американських гарантій — передусім щодо Тайваню. Побоювання посилилися після травневої заяви Трампа, який назвав продаж американської зброї острову «козирем у переговорах», а також на тлі його спроб підняти рейтинг схвалення напередодні проміжних виборів, що постраждав через війну з Іраном.
Китай послідовно називає Тайвань «ядром своїх ключових інтересів» у відносинах із Вашингтоном і ніколи не відмовлявся від можливості застосувати силу. За словами Трампа, Сі особисто запевнив його, що Китай не нападе на острів, поки він на посаді. Його попередник Джо Байден заявляв, що США захищатимуть Тайвань у разі нападу, тоді як нинішній президент уникав прямої відповіді на це питання. Аналітикиня Asia Society Policy Institute Емма Чанлетт-Ейвері зазначає: «Існує значне занепокоєння, особливо з боку наших союзників, стосовно того, в якому напрямку розвиватиметься наша політика щодо Китаю. Будь-які ознаки пом'якшення позиції щодо Тайваню будуть досить тривожними».
Найбільше тривожиться Японія. Прем'єрка Санае Такаїчі, яка минулого року викликала роздратування Пекіна заявою про можливе втягнення країни в конфлікт через Тайвань, намагалася привернути увагу Трампа до зустрічі з Сі. За даними джерел, минулого тижня Вашингтон відвідав високопоставлений чиновник японського МЗС, аби допомогти організувати таку розмову; найімовірнішим майданчиком вважають Генеральну Асамблею ООН у Нью-Йорку. Як заявили двоє високопоставлених японських законодавців, Токіо найбільше побоюється, що Трамп продемонструє м'якшу позицію щодо Тайваню в обмін на зобов'язання Китаю купувати американські товари — перемогу, яку він міг би презентувати виборцям. МЗС Японії відмовилося коментувати поїздки чиновників і заявило, що про контакти між Такаїчі та Трампом нічого не вирішено, а за самітом країна «буде уважно стежити з великим інтересом».
Окремий вузол — пакет озброєнь для Тайваню на 14 мільярдів доларів, який уже кілька місяців чекає на схвалення Трампа. Після травневої зустрічі з Сі в Пекіні президент США повідомив, що відклав його розгляд. Пекін, зі свого боку, дав зрозуміти, що схвалення нового продажу зброї може поставити під загрозу сам саміт, і називає тайванське питання «червоною лінією» у відносинах із Вашингтоном. Професор Фуданьського університету Ву Сіньбо вважає, що Вашингтон тепер має серйозно поставитися до занепокоєнь Пекіна щодо продажу зброї, які тривалий час ігнорувалися. Тайванський чиновник Шень Юй-чун напередодні саміту заявив журналістам, що уряд чітко доносить свою позицію американській стороні: «Ми сподіваємося, що не виникне ситуації, яка зашкодить Тайваню». Очікує порушення теми Тайбея від Сі й міністр закордонних справ Тайваню Лін Цзя-лун, хоча Вашингтон неодноразово заявляв, що його політика щодо острова не змінилася.
Ставки тут далеко за межами регіону. Тайвань виробляє понад 90% сучасних напівпровідників у світі, тож конфлікт навколо нього торкнеться глобальних ланцюгів постачання. «Це змінило б світ, яким ми його знаємо, і саме тому ми маємо бути дуже, дуже обережними», — наголошує малайзійський дипломат Раджа Нуширван Зайнал Абідін, який вважає, що Захід значно недооцінює вагу Тайваню для Пекіна. На думку експертів, навіть незначна зміна формулювань Трампа, схильного до імпровізованих заяв, може додати сміливості Пекіну. Свого часу Сі просив Байдена чітко засудити незалежність Тайваню на саміті 2023 року, але Вашингтон відмовився. США дотримуються «політики одного Китаю»: офіційно не займають позиції щодо суверенітету острова, визнають, але не підтримують тезу Пекіна про те, що Тайвань є частиною Китаю.
Що це означає для України та світу загалом? Саміт навряд чи принесе прорив: недовіра між сторонами та взаємне прагнення стратегічної переваги різко обмежують його можливі результати, а головна цінність зустрічі — сама демонстрація того, що відносини США й Китаю залишаються достатньо функціональними для переговорів. Водночас будь-який сигнал про розмін інтересів союзників на торговельні домовленості підриває довіру до американських гарантій безпеки в усьому світі. Для країн, які покладаються на підтримку Вашингтона — від Японії до України, — це тривожний прецедент: якщо долю Тайваню можна обговорити як «козир», то й інші зобов'язання можуть виявитися предметом торгу.







