Трамп натякає на зустріч із Пезешкіаном: що стоїть за заявою про «грандіозні події»

·282 слівредакція
Трамп натякає на зустріч із Пезешкіаном: що стоїть за заявою про «грандіозні події»

Президент США Дональд Трамп допустив особисту зустріч із президентом Ірану Масудом Пезешкіаном на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку вже наступного тижня. Водночас він описав подальший розвиток протистояння як вибір між угодою та «економічним гниттям» Ірану.

Про це американський лідер сказав в ефірі FOX News, не уточнивши ані формату можливих переговорів, ані того, які саме домовленості готовий розглядати Вашингтон. З його слів, найближчим часом у відносинах двох країн мають статися «грандіозні події», а серед сценаріїв він назвав або подальше економічне послаблення Ірану, або підписання угоди з Тегераном.

Така риторика поєднує дві лінії, які досі існували окремо: жорсткий тиск і готовність до прямого діалогу. Раніше Трамп уже називав Іран державою, що занепадає і прагне якнайшвидшої мирної домовленості, та прогнозував завершення бойових дій одразу після проміжних виборів у США в листопаді, звинувачуючи іранське керівництво у навмисному затягуванні конфлікту. Тепер же він публічно не виключає особистої зустрічі з Пезешкіаном — і саме це робить його заяву помітною на тлі місяців взаємних погроз та ударів.

Інший бік процесу теж подав сигнал. Напередодні стало відомо, що Іран хоче завершити війну зі США і вже передав Трампу свої умови. Серед них — припинення бойових дій «на всіх фронтах» і розмороження іранських активів. Офіційної реакції Білого дому на ці вимоги поки немає, тож невідомо, чи готовий Вашингтон на такі поступки. Показово, що вимога розблокувати кошти є для Тегерана не другорядною деталлю, а одним із головних пунктів: без доступу до власних фінансових ресурсів будь-яке припинення вогню для іранської економіки мало що змінює.

Для людей і країн регіону ця розвилка має цілком конкретні наслідки. Якщо сторони справді сядуть за стіл переговорів, імовірність подальшої ескалації знизиться — а разом із нею і ризики для цивільного населення, світових цін на енергоносії та безпеки судноплавства. Якщо ж переважить сценарій посилення економічного тиску, Іран, найімовірніше, відповість жорсткіше, а простір для компромісу звузиться. Генеральна асамблея ООН у Нью-Йорку стає, таким чином, не просто дипломатичним майданчиком, а першою за довгий час публічною нагодою для прямого контакту лідерів двох держав.

Підсумок: поки що це лише заяви, а не домовленості. Але сам факт, що Вашингтон одночасно говорить і про тиск, і про зустріч, свідчить, що торги тривають — і саме від них залежатиме, чи перейде протистояння у відкриту фазу, чи в переговорну.

Читайте також