Удар по нафтопереробці РФ: що означає заява про 45% втрачених потужностей

Про масштаб ударів по російській нафтопереробці Володимир Зеленський говорив під час спілкування з журналістами у США. Він пов'язав атаки на енергетику з відповіддю на російські обстріли: «Як вони можуть отримати ці гроші, якщо ми відповідаємо після їхніх атак на енергетику, якщо ми відповідаємо по їхніх нафтопереробних заводах? Тож у них недостатньо дизелю, ми знищили 45% їхніх потужностей».

Ідеться не про абстрактний показник, а про конкретні об'єкти. У ніч проти 20 вересня Сили оборони атакували Московський НПЗ у районі Капотні: за повідомленням Генштабу ЗСУ, було уражено установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки та установку ізомеризації. Українська оборонна компанія Fire Point заявила, що завод уразили безпілотники FP-1. За два дні, 22 вересня, Генштаб повідомив про удар по Куйбишевському НПЗ у Самарі.

Для Росії наслідки мають цілком побутовий вимір. Нафтопереробні заводи — це не лише експорт, а й внутрішній ринок пального: пальне для транспорту, аграріїв, промисловості. Коли з ладу виходять установки первинної переробки, скорочується випуск бензину й дизелю, а отже, зростає ризик дефіциту та цінових коливань у самих регіонах РФ. Водночас для російського бюджету це означає менші обсяги переробки й експорту нафтопродуктів — одного з джерел доходів, які фінансують війну.

Для України логіка таких ударів теж практична. Відповідаючи на обстріли енергетики, Київ переносить витрати війни на територію противника і намагається зменшити ресурси, з яких вона оплачується. За даними Генштабу ЗСУ, удари по російських нафтопереробних підприємствах вивели з ладу понад 45% проєктних потужностей нафтопереробки РФ.

Підсумок: заява про 45% — це насамперед сигнал про системність кампанії проти нафтопереробки, а не про окремий епізод. Наскільки довго вдасться утримувати цей ефект, залежатиме від темпів відновлення російських заводів і від того, чи продовжаться удари з тією ж інтенсивністю.