Удари по складах Wildberries: чому це більше ніж збитки бізнесу

·445 слівредакція
Світ

Систематичні атаки на логістичні об'єкти в Росії, зокрема склади Wildberries, зупиняють перевезення товарів і завдають мільярдних збитків. Аналітики пояснюють, що маркетплейс давно став частиною воєнної інфраструктури Кремля.

Журналіст і аналітик-міжнародник Олександр Демченко заявив, що Wildberries перестав бути звичайним маркетплейсом, а удари по його складах суттєво ускладнюють логістику всередині Росії. Це відбувається на тлі дефіциту пального та проблем із вантажним транспортом, тож частина продукції не доїжджає до пунктів призначення.

Після ураження об'єктів компанії її власниця Тетяна Кім звернулася по підтримку до російського уряду та Володимира Путіна. За словами аналітика, лише на двох перших пошкоджених складах у Московській і Тамбовській областях зберігалися товари вартістю від 2,5 до 3 мільярдів доларів. Він зазначив, що це фактично третина капіталу Кім, а кількість уражених хабів продовжує зростати, що збільшує збитки та призводить до втрати робочих місць.

Демченко наголошує, що удари важливі не лише через масштаби втрат компанії. До діяльності Wildberries залучені люди з оточення Путіна, зокрема керівник адміністрації президента Антон Вайно, очільник Федеральної служби охорони Дмитро Кочнєв, посадовець Олексій Громов та олігарх Сулейман Керімов. Логістичні вузли для хабів забезпечують структури, пов'язані з другом Путіна Сергієм Ролдугіним. Аналітик стверджує, що кінцевим бенефіціаром є сам Путін, який указом перерозподілив потоки маркетплейсу та перетворив його на військову машину.

Схожі процеси можуть стосуватися й інших великих російських компаній, таких як Ozon, мережа «Петрович» та X5 Retail Group. Цивільну логістику дедалі частіше поєднують із постачанням для армії, тож звичайний бізнес опиняється на об'єктах, пов'язаних із воєнними потребами. Через це збитків зазнають не лише компанії, а й російський бюджет, який втрачає податкові надходження, тоді як Кремлю потрібно фінансувати війну.

Підсумок: поєднання цивільної інфраструктури з військовою робить російський бізнес легітимною ціллю, а втрати від ударів перекладаються на економіку та звичайних громадян.

Читайте також