Україна готова до енергетичного перемир'я — але чекає кроку від Росії

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий 16 вересня окреслив позицію Києва щодо можливого енергетичного перемир'я. За його словами, Україна не проти припинити удари по енергетичних та інших узгоджених об'єктах, але лише за умови, що Росія візьме на себе ті самі зобов'язання. Це не нова ідея для української сторони: у МЗС наголошують, що Київ виступав за такий крок уже давно.

Тепер ініціатива, за логікою Києва, має перейти до Москви. Росія повинна пояснити, які саме об'єкти пропонує внести до домовленостей і які умови готова виконувати. "Якщо росіяни готові серйозно теж на це, то нехай дають списки об'єктів, нехай уточнюють деталі, ми чекаємо на це", — заявив Тихий. Українська сторона наполягає, що режим припинення вогню має поширюватися на всі об'єкти з переліку й забороняти будь-які типи зброї проти них. "Ми хотіли б такий режим припинення вогню, коли жодні з об'єктів, по жодному з них не можна використовувати будь-які типи зброї", — додав представник МЗС. Правила, за його словами, мають бути однаковими для всіх сторін.

До процесу долучені міжнародні партнери. США працюють над домовленістю про припинення ударів по енергетиці, у цій роботі задіяні й інші країни. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга раніше згадував про пропозиції від кількох партнерів — вони стосуються не лише енергетики, а й зерна. Україна заявляє про готовність до таких домовленостей і до деескалації.

Попри ці сигнали, офіційного енергетичного перемир'я між Києвом і Москвою поки немає. Раніше президент США Дональд Трамп говорив про нібито досягнуту домовленість сторін не бити по енергетичних об'єктах одна одної. Водночас Володимир Зеленський заявляв, що енергетичного перемир'я немає, хоча Україна готова припинити такі удари.

Що це означає на практиці. Енергетична інфраструктура — це те, від чого залежить тепло й світло в оселях, робота лікарень, шкіл і підприємств. Будь-яке припинення ударів по ній зменшує ризик аварійних відключень і гуманітарних криз, особливо напередодні опалювального сезону. Але домовленість працює лише за умови взаємності: якщо одна сторона дотримується паузи, а інша — ні, це не перемир'я, а одностороння вразливість. Саме тому Київ наполягає на чітких списках об'єктів і єдиних правилах для всіх.

Поки ж ідеться радше про рамку для майбутньої угоди, ніж про саму угоду. Ключове питання — чи буде відповідь Москви конкретною, а не декларативною.