Україна знищила 45% нафтопереробних потужностей РФ — що це означає

Про скорочення російських нафтопереробних потужностей на 45% Володимир Зеленський сказав під час спілкування з журналістами у США. «Як вони можуть отримати ці гроші, якщо ми відповідаємо після їхніх атак на енергетику, якщо ми відповідаємо по їхніх нафтопереробних заводах? Тож у них недостатньо дизелю, ми знищили 45% їхніх потужностей. 45%!» — навів він свою логіку.

Для Росії нафтопереробка — це не лише внутрішній ринок пального, а й одне з джерел валютних надходжень до бюджету. Коли частина заводів виходить із ладу, ланцюжок розтягується: скорочується випуск дизелю й бензину, дорожчає логістика, а надходження від продажу нафтопродуктів за кордон стають менш передбачуваними. Для українських споживачів це передусім означає, що тиск на економіку агресора відбувається не лише через санкції, а й через фізичне виведення з ладу інфраструктури.

Окремо Зеленський торкнувся ролі Китаю, який передає Росії технології. За його словами, це не про дружбу між Пекіном і Москвою. «Так, усе дуже прагматично, тому що їм знадобиться цей досвід десь інде. Ось чому», — пояснив він. Така логіка означає, що співпраця з Росією для Китаю — насамперед полігон для відпрацювання власних технологій, а не союзницький жест.

Контекст цих заяв — продовження українських ударів по об'єктах нафтопереробки на території Росії. Зокрема, в ніч на 22 вересня підрозділи Сил оборони України уразили російські нафтопереробні заводи в Уфі та Самарі. Тобто йдеться не про разовий епізод, а про послідовну кампанію, яка має на меті зменшити ресурсну базу війни.

Що це означає для України та її партнерів? По-перше, удари по НПЗ працюють як аргумент у розмовах про посилення тиску: вони показують, що обмеження можна накладати не лише рішеннями урядів, а й діями на полі. По-друге, скорочення випуску пального в Росії може позначатися на її здатності забезпечувати армію та аграрний сектор, хоч остаточні масштаби наслідків залежать від того, наскільки швидко вдасться відновити пошкоджені потужності. По-третє, теза про китайські технології нагадує: війна має вимір не лише європейський, і партнерам варто враховувати інтереси тих, хто заробляє на цьому прагматично.

Коротко: заява про 45% — це сигнал про те, що економічна стійкість агресора не є недоторканною. Наскільки довгим буде цей ефект, залежатиме від темпу подальших ударів, здатності Росії ремонтувати заводи та від того, чи вдасться партнерам України закрити обхідні шляхи для російського пального й технологій.