Україна стає фактором розколу італійської політики перед виборами

Лідер опозиційного руху «5 зірок» і колишній прем'єр Джузеппе Конте поставив під сумнів доцільність подальших військових поставок Києву. Він наголошує, що якщо на початку повномасштабної війни озброєння було необхідним через брак сил в України, то тепер, коли Київ має значний арсенал, партія наполягає на активізації дипломатичних зусиль і утримуватиметься від голосувань за нові пакети допомоги. Конте пропонує винести це питання на праймеріз лівої коаліції, а також виступає проти підвищення оборонних витрат Італії до стандартів НАТО.

Ініціатива Конте загострила відносини з головними потенційними союзниками — Демократичною партією. Її лідерка Еллі Шлейн відкинула ідею обговорення допомоги Україні на праймеріз, заявивши, що спільна програма альянсу має визначатися до обрання лідера. Екскоміністр оборони Лоренцо Геріні у ще жорсткішій формі наголосив, що підтримка України — принципова позиція демократів, і звинуватив Конте у спробах розколоти коаліцію.

Правоцентристський табір також відреагував на заяви опозиціонера. Віцепрем'єр Антоніо Таяні дорікнув Конте, що той фактично грає на руку агресору, і закликав лівих визначитися, чи вони на боці демократії, чи диктатури. Водночас українське питання створює напругу і в самій коаліції Джорджі Мелоні: прем'єрка послідовно підтримує Київ, але її партнери з «Ліги» висловлюють занепокоєння щодо оборонних витрат і військової допомоги. Потенційні нові альянси з ультраправими силами, які виступають проти поставок зброї, можуть ще більше ускладнити цю лінію.

Ці політичні коливання відображають настрої в італійському суспільстві, яке має глибокі пацифістські традиції. Згідно з опитуваннями, лише третина італійців вважає результат війни в Україні важливим для себе — це один із найнижчих показників у Західній Європі. Відповідно, Італія наразі займає одну з останніх позицій у Європі за обсягом військової допомоги Україні відносно власного ВВП.

Таким чином, дискусія про Україну стає не лише зовнішньополітичним питанням, а й внутрішнім викликом для італійських еліт. Розбіжності щодо підтримки Києва можуть суттєво вплинути на розклад сил перед виборами, випробувавши на міцність як опозиційну коаліцію, так і правлячу більшість.