США, Данія та Гренландія готують безпекову угоду: що вона змінить для Арктики

Про досягнуту домовленість у п'ятницю повідомив президент США Дональд Трамп у соцмережі. За його словами, вона «повністю вирішує ВСІ наші численні проблеми» і «для Сполучених Штатів це НЕ КОШТУВАТИМЕ НІЧОГО». Він також заявив, що США отримають «постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами» острова й зможуть робити там усе необхідне для його захисту та оборони самих Штатів. Окремо Трамп наголосив, що жоден противник США не зможе створити в Гренландії військову базу, розмістити війська чи здійснювати чутливі інвестиції без дозволу Вашингтона, і що процес нарощення американської військової присутності почнеться негайно.

Водночас офіційний Копенгаген висловлюється значно стриманіше. Данія повідомила, що сторони очікують підписати угоду наступного тижня під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, і що вона має посилити безпеку в Арктиці та Північній Атлантиці. Після підписання документ має пройти парламентські процедури, перш ніж набути чинності. Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що домовленість має зміцнити безпеку острова, Королівства Данія, США та всього західного альянсу: «Угода визнає інтереси Гренландії та наше місце в міжнародній співпраці. Вона йде на користь усім нам». Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила на принциповому для Копенгагена моменті — угода визнає суверенітет і територіальну цілісність Данського королівства, а також право народу Гренландії на самовизначення.

Конкретніші положення майбутнього документа наводить американський посадовець: державам, які не входять до НАТО, буде заборонено будувати військові бази або утримувати війська на острові, а інвестувати в чутливі сектори економіки Гренландії зможуть лише держави-союзники. Росія та Китай у цих формулюваннях прямо не названі, хоча саме можливим посиленням їхнього впливу в Арктиці Трамп довгий час пояснював прагнення отримати більший контроль над островом. Водночас представники північних країн раніше заперечували твердження про активність Росії та Китаю поблизу Гренландії, зазначаючи, що ознак присутності російських чи китайських кораблів і підводних човнів безпосередньо біля острова останніми роками не спостерігали.

Окрема деталь стосується майбутнього самої Гренландії: за словами американського посадовця, домовленість має залишатися чинною навіть у разі, якщо острів згодом стане незалежною державою, аби забезпечити американські інтереси в регіоні «на постійній основі». Варто враховувати, що США й дотепер мають широкі військові права на острові: договір із Данією 1951 року вже дозволяє розміщувати війська та розширювати інфраструктуру, а представники країн НАТО під час попередньої суперечки наголошували, що значну частину потрібного доступу Вашингтон уже мав. Американська присутність там існує з часів холодної війни, головним об'єктом нині залишається космічна база Пітуффік, а у 2025 році Пентагон передав Гренландію із зони відповідальності Європейського командування США Північному командуванню, яке опікується обороною Північної Америки. Міністр війни США Піт Гегсет, говорячи про розширення присутності, теж послався саме на Північне командування.

Нинішня домовленість стала підсумком кількох місяців переговорів після однієї з найгостріших криз у відносинах США з європейськими союзниками по НАТО. Після повернення до Білого дому Трамп неодноразово заявляв про необхідність отримати Гренландію з міркувань національної безпеки, а на піку конфлікту його адміністрація не виключала навіть застосування сили проти союзника по Альянсу. Європейські країни тоді наполягали, що Гренландія належить її народу і лише Данія та сам острів можуть вирішувати його майбутнє; Франція, Німеччина, Італія, Польща, Іспанія, Велика Британія та Данія заявляли про потребу поважати суверенітет, територіальну цілісність і непорушність кордонів. Кілька союзників навіть скерували до Гренландії невеликі контингенти на знак солідарності, а Копенгаген у межах підготовки до надзвичайних ситуацій відправляв на острів вибухівку та запаси крові. Зрештою США і Данія розпочали переговори високого рівня, покликані знизити напруженість.

Поки текст угоди не опубліковано, ключове питання для Гренландії, Данії та решти Арктики залишається відкритим: які саме додаткові юридичні права отримає Вашингтон порівняно з уже чинною системою і як це позначаться на самовизначенні острова. Відповідь стане зрозумілою після підписання та парламентських процедур.