Віткофф у центрі переговорного шторму: чому і Київ, і Москва шукають йому заміну

За інформацією низки медіа, посадовці і в Києві, і в Москві фактично працюють над тим, щоб усунути Віткоффа від переговорного процесу. Причини при цьому діаметрально протилежні, що саме по собі ілюструє глибину глухого кута, у якому опинилися мирні консультації.

Українська сторона дорікає американському посланцю тим, що він не бажає чинити реальний тиск на Росію. У Кремлі ж його звинувачують у дипломатичних провалах і нездатності змусити Україну поступитися своїми законними територіями. Невдоволення сягнуло піку після спільної поїздки Віткоффа та зятя Трампа Джареда Кушнера до обох столиць у межах чергового раунду консультацій.

«Вони постійно кажуть нам, що ви маєте покласти край цій війні, ніби ми, чорт забирай, не хочемо її закінчувати», — так описав атмосферу цих розмов анонімний український чиновник. Ця репліка добре передає відчуття, яке виникло в Києві: тиск спрямовують на того, хто й так зацікавлений у припиненні вогню, тоді як агресор залишається поза реальними наслідками.

На тлі цих чуток варто згадати, що у Білому домі раніше категорично спростовували інформацію про зменшення ролі Віткоффа на користь директора ЦРУ Джона Реткліффа. Там назвали подібні повідомлення абсурдними та запевнили в повній довірі до своїх перемовників. Водночас експерти зауважували, що під час візитів американські спецпосланці збирали реальні позиції обох сторін — аби зрештою сформувати фінальне бачення угоди.

Поки триває ця дипломатична метушня, на вищому рівні лунають заяви, які мало наближають мир. Володимир Зеленський висловив готовність особисто зустрітися з Володимиром Путіним на території США. Речник російського президента Дмитро Пєсков відповів, що український лідер може приїхати до Москви. А Дональд Трамп раніше анонсував домовленість про взаємне припинення ударів по енергетиці — проте Росія досі цю ініціативу ігнорує.

Що це означає для українців? Передусім те, що переговорний трек залишається нестабільним: зміна або усунення ключового посередника може як відкрити нові можливості, так і затягнути паузу в контактах. Для країни, яка щодня платить за війну життями людей, будь-яке кадрове перетасування у Вашингтоні — це не просто дипломатична дрібниця, а сигнал про те, наскільки серйозно там готові тиснути на Кремль. І поки цей сигнал залишається нечітким, розраховувати на швидкий прорив не варто.