Росія цілиться по об'єктах, пов'язаних із Зеленським: що це змінює

Російські ЗМІ звернули увагу на низку епізодів, які об'єднує одна деталь: безпілотники країни-агресора кілька разів з'являлися поблизу місць, пов'язаних із президентом України Володимиром Зеленським. Перший такий випадок стався 9 вересня, коли глава держави прямував через Кишинів до Норвегії. Через загрозу з боку російських БПЛА Молдова тимчасово закрила свій повітряний простір, і рейс президента затримали.

Ситуація повторилася 14 вересня — вже під час зворотного перельоту Зеленського: у повітряний простір Молдови знову увійшли російські дрони. Сам президент оцінив ці епізоди як складову російської стратегії залякування — як його самого, так і іноземних лідерів. Контекст цих подій ширший: увечері 8 вересня виліт літака Зеленського з Молдови до Норвегії вже затримували через дронову загрозу. Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що під час зльоту літака українського президента дрон перебував поблизу. У канцелярії норвезького прем'єра згодом уточнили, що дозвіл на зліт надали лише після підтвердження падіння дрона на території Молдови. Прессекретар нелегітимного президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав загрозу для літака Зеленського "ефемерною".

Далі географія ударів змістилася вглиб України. У ніч на 14 вересня Росія атакувала Кривий Ріг; провоєнні джерела стверджували, що удар завдали по 95-му кварталу, де жила родина Зеленського. А 16 вересня під час удару по Києву було знищено склад студії "Квартал 95", заснованої Зеленським: у ньому згоріли декорації, костюми та реквізит, які збирали приблизно 20 років. Того ж дня було повністю знищено склад благодійної Фундації Олени Зеленської з гуманітарною допомогою та обладнанням.

Міноборони РФ офіційно не пов'язувало ці удари із Зеленським, заявивши, що ціллю було Київське автотранспортне підприємство. Натомість російські Z-канали наголошували на зв'язку атак із президентом України, називаючи їх "чорним днем для подружжя Зеленських", "ударом по святому Зеленського" та "ударом нижче пояса" українському президенту.

Що це означає на практиці? По-перше, йдеться не про одну випадкову атаку, а про серію епізодів, розтягнутих у часі й географії — від повітряного простору Молдови до Києва та Кривого Рогу. По-друге, удари по об'єктах, які мають символічний або особистий зв'язок із главою держави, працюють передусім як інструмент тиску й залякування, а не як суто воєнна ціль. По-третє, знищення складів із гуманітарною допомогою та обладнанням благодійного фонду показує, що наслідки таких атак відчувають не лише політики, а й цивільні — ті, хто отримує допомогу, та ті, хто її надає.

Для України це означає потребу посилювати захист критично важливих об'єктів і враховувати, що символічні цілі можуть ставати цілями фізичними. Для міжнародних партнерів — привід переглянути оцінку ризиків під час візитів і переміщень, адже дронова загроза вже впливала на графік глави держави за кордоном. А для суспільства — нагадування, що війна не має "безпечних" ніш: ані культурної спадщини, ані гуманітарних складів, ані приватного життя родини президента.