Заміна Сирського і звільнення Федорова: чому це хвилює українців більше, ніж новий прем'єр

За словами політтехнолога, народного депутата п'яти скликань Ігоря Гриніва, зміна майже всього складу уряду пройшла майже непоміченою. Він звернув увагу, що біографії ексміністра оборони Михайла Федорова та кандидата на посаду головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого вивчають «на атоми», тоді як постать нового прем'єра не викликає суспільного інтересу.

Причину такого дисбалансу Гринів вбачає в тому, що прем'єр-міністр не є фактичним керівником держави — цю роль виконує президент Володимир Зеленський. «Ліквідовані демократичні інститути, нікого не цікавлять, хто спікер парламенту. Всіх цікавить, хто більше впливає на парламент — чи Єрмак, чи Арахамія», — зазначив він. На думку експерта, непублічні методи управління свідчать, що центр прийняття рішень перебуває поза урядом і Верховною Радою, що є тривожним сигналом, хоча суспільство з цим погодилося.

Паралельно з цим, 16 липня Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем'єр-міністром та затвердила новий склад Кабінету міністрів, за винятком глав МЗС та Міноборони, яких президент не вніс на розгляд. Вже 17 липня обов'язки міністра оборони почав виконувати Євгеній Хмара, а МЗС — Андрій Сибіга. Саме звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони викликало хвилю протестів у Києві та інших містах. Демонстранти вимагали не лише повернути Федорова, а й звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Сам Федоров під час брифінгу 16 липня заявив, що для перемоги над ворогом необхідно змінити Сирського. Він підтвердив конфлікт із головнокомандувачем, звинувативши того в блокуванні ініціатив та «плетінні інтриг». 23 липня президент Зеленський запропонував Федорову посаду віцепрем'єра з військових інновацій, однак той відмовився, наполягаючи лише на поверненні до Міноборони. Протести тривають: ветеран Дмитро Козятинський анонсував безстрокову мирну акцію з 24 липня.