Зеленський окреслив умови деескалації: що стоїть за новою заявою

Йдеться про два конкретні напрями: енергетичний сектор України та український експорт продовольства. Саме на цих умовах, за словами глави держави, Київ готовий робити дзеркальні кроки у відповідь. Зеленський також зауважив, що часи, коли від бойових дій потерпала лише країна, яка зазнала нападу, минули — цьому посприяв розвиток сучасних технологій.

Заява з'явилася після допису Дональда Трампа у його соцмережі. Американський лідер написав, що рф втратила контроль над нафтопереробною промисловістю, і знову закликав зупинити «безглузду й нескінченну війну». За даними ЗМІ, під час телефонної розмови Трамп просив українського президента утриматися від ударів по російських НПЗ. Раніше про наслідки таких атак публічно говорили й посадовці його адміністрації — міністр фінансів Скотт Бессент і міністр енергетики Кріс Райт. Вони стверджували, що удари по російській енергетиці ведуть до дефіциту дизелю та рекордного зростання цін на пальне у світі.

Для України тут закладено непростий вузол інтересів. З одного боку, удари по НПЗ — один із небагатьох інструментів, який дозволяє тиснути на російську економіку на тлі обмежених можливостей на фронті. З іншого — зростання світових цін на пальне б'є по партнерах Києва, передусім по самій Америці, де енергетична тема чутлива для виборців. Тому Зеленський фактично пропонує розмін: припинення російських атак на українську енергетику та продовольчий експорт в обмін на стриманість у діях проти російської нафтопереробки. Питання в тому, чи готовий Кремль до такої симетрії — адже саме росія є стороною, яка першою завдає ударів по критичній інфраструктурі.

Наступний етап розмови — дипломатичний. 22 вересня Зеленський і Трамп зустрінуться в Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН. Серед ключових тем — дипломатичні зусилля для завершення війни, захист енергетики, постачання додаткових систем ППО та перспектива ліцензійного виробництва ракет для систем Patriot в Україні. Останній пункт має особливе значення: якщо виробництво ракет вдасться локалізувати, це зменшить залежність від графіків постачання з-за кордону і зміцнить українську протиповітряну оборону на довшу перспективу.

Отже, нинішня заява — не про готовність до поступок заради самих поступок, а про спробу окреслити умови, за яких деескалація можлива. Наскільки реалістичною є така логіка, стане зрозуміло після нью-йоркської зустрічі та реакції російської сторони, якої наразі немає.