Зеленський і Вучич прискорюють вільну торгівлю: що це означає для України

Президент України Володимир Зеленський і президент Сербії Александар Вучич під час дводенного візиту українського лідера до Белграда домовилися активізувати роботу над угодою про вільну торгівлю. Сторони планують завершити переговори до кінця 2026 року. Це перша поїздка Зеленського до Сербії з моменту обрання президентом у 2019 році.

Угода про вільну торгівлю має для Сербії стратегічне значення: вона є однією з передумов для вступу країни до Світової організації торгівлі та членства в Євросоюзі. Україна блокувала цю домовленість із 2005 року через розбіжності щодо квот і тарифів у сільському господарстві. Тепер сторони вирішили прискорити процес, що може відкрити нові ринки для української агропродукції та промислових товарів.

Вучич підтвердив, що Белград підтримуватиме незалежність і територіальну цілісність України, зокрема щодо територій, захоплених Росією після 2014 року. Водночас сербський президент не пообіцяв приєднатися до санкцій проти Москви, попри засудження повномасштабного вторгнення. Сербія залишається залежною від російського газу, а Кремль звинувачує Белград у продажу боєприпасів Україні через посередників — сербська влада це заперечує.

Окремо сторони домовилися про спільні інфраструктурні проєкти та співпрацю в енергетичній і продовольчій безпеці напередодні зими. Зеленський наголосив, що Україна та Сербія розвивають усі формати співпраці, які підвищують стійкість обох держав. Вучич, своєю чергою, подякував Україні за невизнання незалежності Косова, яке Белград уважає частиною своєї території.

Цей візит став продовженням липневої зустрічі лідерів у Києві, коли Вучич уперше відвідав Україну. Тоді він підтримав суверенітет України та пообіцяв посилити гуманітарну й енергетичну допомогу. Нинішні домовленості свідчать про поступове зближення двох країн, попри складний баланс Сербії між ЄС і Росією.

Для України активізація торговельних відносин із Сербією — це не лише економічна вигода, а й політичний сигнал: Київ розширює коло партнерів на Балканах, навіть у країнах, які зберігають зв'язки з Москвою. Водночас відсутність санкцій із боку Белграда залишає питання про реальну глибину цього партнерства відкритим.