Зеленський звільнив Кравченка з посади генпрокурора: що це означає

Відповідний указ №932/2026 оприлюднено на сайті президента. У ньому зазначено: «Звільнити КРАВЧЕНКА Руслана Андрійовича з посади Генерального прокурора». Цьому передувало голосування Верховної Ради, яка того ж дня підтримала відставку. Виступаючи перед депутатами, Кравченко сказав, що тільки від українського парламенту «сьогодні залежить, чи запанує нарешті в нашій державі закон і справедливість».

Історія навколо посади генпрокурора розгорталася стрімко. 7 вересня Руслан Кравченко подав у відставку — на тлі заяв антикорупційних органів про викриття злочинної організації, пов'язаної з роботою шахрайських кол-центрів. Згодом він повідомив, що виїхав за кордон у відрядження, після чого Зеленський відсторонив його від посади.

Далі ситуація ускладнилася. 14 вересня Кравченко заявив, що підписав підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. В Офісі генпрокурора цю інформацію спростували, наголосивши, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі про підозру у встановленому законом порядку не повідомляли. Президент, зі свого боку, заявив, що у Кравченка є тільки один шлях — звільнення з посади, і закликав парламент невідкладно підтримати відставку.

Для країни ця історія має кілька вимірів. По-перше, вона оголила напругу між прокуратурою та антикорупційними органами — саме в момент, коли довіра до інституцій є критично важливою. По-друге, швидкість, з якою було ухвалено рішення, показує, наскільки чутливою для влади є тема боротьби з корупцією. По-третє, звільнення генпрокурора означає потребу в новому керівництві відомства — а отже, і в перезавантаженні пріоритетів його роботи.

Підсумок: посада генерального прокурора залишається вакантною, і те, хто її обійме та як вибудує відносини з НАБУ, багато в чому визначить подальший перебіг антикорупційних справ. Для громадян ключове питання простіше: чи принесе ця зміна реальні результати, а не лише кадрову рокіровку.