ISW: Кремль обрав вибори замість безпеки москвичів під час атаки

У ніч із 19 на 20 вересня українські сили завдали комбінованого удару ракетами й безпілотниками по стратегічних об'єктах у Московській області. Інститут вивчення війни (ISW) оцінив цю атаку як найбільшу українську операцію проти Росії від лютого 2022 року. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російська ППО нібито збила понад 1600 безпілотників, із них близько 450 — на підльоті до столиці.

Попри такий масштаб, влада Московської області не ввімкнула сирени повітряної тривоги й не надіслала жителям SMS із попередженнями. Натомість було обмежено роботу мобільного зв'язку — один із заходів, який Росія зазвичай застосовує під час атак. Мешканці області почали скаржитися, що раніше, під час значно менших атак, їх попереджали і сиренами, і повідомленнями. Частину таких коментарів залишали в Telegram-каналі губернатора Андрія Воробйова, але згодом можливість коментувати там закрили.

Незвичною була й реакція проросійських провоєнних блогерів: один із відомих блогерів, пов'язаних із Кремлем, розкритикував офіційне висвітлення атаки. На його думку, така поведінка влади підриває довіру населення, а обмеження мобільного зв'язку «не дуже допомагають».

Аналітики ISW припускають, що російська влада свідомо поставила високу явку на виборах до Держдуми вище за безпеку людей. Голосування тривало з 18 до 20 вересня, тож удар припав саме напередодні завершального дня. Водночас, за оцінкою ISW, українські сили цілили по стратегічній нафтовій та логістичній інфраструктурі, а не по виборчих дільницях чи об'єктах, пов'язаних із голосуванням.

Що це означає для людей і країни. Для мешканців Московської області рішення влади фактично означає, що в разі небезпеки вони не отримають вчасного сигналу — і це стосується не лише однієї ночі, а й подальших атак. Для самої Росії це ще один сигнал, що внутрішня політика підпорядковується політичним цілям: збереження картинки керованого голосування виявилося важливішим за базові функції захисту населення. Для України ж підтверджується, що удари по інфраструктурі мають не лише фізичний, а й політичний вимір — вони змушують Кремль обирати між безпекою власних громадян і політичними ритуалами.

Підсумок: масштабна атака на Московщину виявила пріоритети російської влади. Замість попереджень люди отримали обмеження зв'язку й закриті коментарі, а критика пролунала навіть від лояльних до Кремля блогерів. Питання в тому, як довго такий підхід вдаватиметься непоміченим для самих росіян.