Росія накопичує балістику: що це означає для української зими
Із серпня Росія різко скоротила застосування балістичних ракет, натомість частіше використовує реактивні безпілотники. Така зміна тактики може вказувати на підготовку до масованих ударів по енергетиці в холодний період.
За спостереженнями, Москва нині береже балістичні ракети — саме той тип озброєння, який завдає найтяжчих руйнувань енергетичним та опалювальним об'єктам. Замість них усе частіше застосовують реактивні дрони. Логіка такої паузи виглядає прагматичною: накопичити запас на опалювальний сезон, який зазвичай стартує наприкінці жовтня — на початку листопада. Для людей це означає ризик повторення сценарію з відключеннями світла й тепла, а для країни — випробування стійкості енергосистеми та здатності союзників вчасно закрити потреби в перехоплювачах.
Потреба в засобах протиповітряної оборони звучить прямо: ще в серпні президент Володимир Зеленський казав журналістам, що на зиму Україні потрібно щонайменше 300 ракет-перехоплювачів Patriot. Цього тижня європейські лідери планують порушити це питання перед президентом США Дональдом Трампом під час зустрічей у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Ітиметься не лише про американські ракети: лунатимуть і заклики до інших країн, зокрема Великої Британії та Японії, долучитися фінансово. Німеччина та низка інших європейських держав уже заявили цього місяця, що придбають додаткові системи Patriot у США й передадуть Києву ракети з власних запасів.
Водночас у середовищі союзників немає єдиної оцінки того, наскільки критичною буде ця зима. Один із високопоставлених європейських чиновників висловив побоювання, що якщо Україна не витримає холодний період, то зрештою програє війну. Інші налаштовані менш песимістично й вважають, що навіть за серйозного дефіциту перехоплювачів країна зможе впоратися. Високопоставлений представник НАТО звертає увагу на те, що оцінки війни регулярно коливаються: улітку вони були дуже позитивними, тепер знову негативні, хоча лінія фронту майже не змінюється.
Полегшенням могло б стати енергетичне перемир'я — запропонована за підтримки США домовленість, за якою Москва припинила б удари по українській енергетиці, а Київ — атаки на російські нафтопереробні заводи. Проте наразі ознак готовності Владіміра Путіна до такої угоди мало. Минулого тижня прем'єр Польщі Дональд Туск озвучив дані розвідки, за якими Росія "не готова до жодних серйозних переговорів про припинення вогню". "Росіяни не зацікавлені — принаймні до кінця зими — у серйозних переговорах. Вони переконані, що зима буде трагічно критичною для України", — сказав він. Прем'єр України Сергій Корецький також не бачить ознак того, що Росія прагне миру, хоча й наголошує: українська енергетична інфраструктура захищена від повітряних атак краще, ніж раніше.
Отже, ключове питання найближчих тижнів — не лише кількість обіцяних ракет, а швидкість їхнього надходження та щільність захисту критичних об'єктів. Від цього залежатиме, чи перетвориться накопичення російської балістики на реальну загрозу для побуту мільйонів людей, чи залишиться інструментом тиску, який вдасться стримати.
