Зеленський звільнив Кравченка з посади генпрокурора: що це змінює

Верховна Рада підтримала звільнення Руслана Кравченка з посади Генерального прокурора, а президент підписав відповідний указ. Сам Кравченко називає своє рішення політичним і вже говорить про відрядження за кордон.
15 вересня 2026 року Володимир Зеленський підписав указ, яким звільнив Руслана Андрійовича Кравченка з посади Генерального прокурора. Того ж дня парламент підтримав подання глави держави, тож процедура набула завершеного вигляду в межах одного дня.
Події розгорталися стрімко. 14 вересня президент публічно заявив, що Кравченко має залишити посаду, і попросив Верховну Раду підтримати звільнення невідкладно. Того самого дня він підписав указ №905/2026 про відсторонення генпрокурора від посади — тобто спершу керівника відсторонили, а вже наступного дня депутати проголосували за остаточне рішення.
Сам Кравченко заявив, що свідомо подав у відставку, і назвав це рішення політичним. За його словами, він перебуває у закордонному відрядженні та планує провести низку зустрічей із міжнародними партнерами, щоб поінформувати їх про ситуацію в системі антикорупційних органів України. Ця теза важлива: вона означає, що колишній очільник відомства не збирається залишати публічну площину й виносить контекст своєї відставки на міжнародний рівень.
Для системи правосуддя зміна керівника прокуратури завжди означає період невизначеності. Прокуратура залучена до найчутливіших справ — від воєнних злочинів до корупційних провадів, які ведуть антикорупційні органи. Від того, хто очолить відомство далі й наскільки швидко буде призначено нового генпрокурора, залежатиме темп і послідовність цих процесів. Пауза в керівництві може ускладнити координацію між прокуратурою, НАБУ і САП — саме тією ланкою, про яку згадує Кравченко у своїх заявах.
Окремий вимір — зовнішній. Для міжнародних партнерів стабільність антикорупційної інфраструктури є однією з умов підтримки, тож кадрові рішення в цій сфері традиційно привертають підвищену увагу за кордоном. Публічна поїздка Кравченка з роз'ясненнями для партнерів свідчить, що дискусія про стан антикорупційних органів виходить за межі внутрішнього порядку денного.
Підсумок: звільнення генпрокурора відбулося швидко й у повній процедурній послідовності — від публічної заяви президента до голосування парламенту. Ключове питання тепер не в самій відставці, а в тому, хто очолить прокуратуру і як це вплине на роботу антикорупційних органів та на довіру міжнародних партнерів.
Читайте також
Ще в розділі «Політика»
- Візит Путіна на Ітуруп: Україна засудила провокацію та підтримала Японію
- Смерть Младіча і камера для Путіна: коли запрацює Спецтрибунал
- Сенат США ухвалив санкційний законопроєкт проти РФ: що це означає для України
- Віткофф і Кушнер після Москви прямують до Києва: що відомо
- Зеленський вперше відвідав Сербію: що це означає для відносин Києва і Белграда







