Арестович, Труханов і Порошенко: сигнали до виборів після війни

28 липня 2026, 04:56 ·1491 слівредакція

Три події останніх тижнів — інтерв’ю Олексія Арестовича, усунення мера Одеси Геннадія Труханова та активізація справи Петра Порошенка — вказують на те, що політична еліта України готується до виборів, навіть якщо офіційно вони відкладені до завершення війни.

Українська політика входить у фазу, коли зовнішній спокій приховує активну підготовку до майбутніх електоральних битв. Хоча конституційно вибори неможливі до скасування воєнного стану, ключові гравці вже визначають свої позиції. У центрі уваги опинилися три постаті: колишній радник Офісу президента Олексій Арестович, мер Одеси Геннадій Труханов і п’ятий президент Петро Порошенко. Кожен із них отримав свій сигнал від влади.

Інтерв’ю Арестовича Ксенії Собчак стало своєрідним тестом публічних меж. У ньому він фактично визнав готовність до компромісу з Росією, зокрема щодо територіальних поступок. Він позиціонує себе як «нового проросійського українця» — більш комунікабельного і прийнятного для суспільства, ніж попередні фігури на кшталт Віктора Медведчука. Однак, як слушно зауважила Собчак, навіть для Кремля Арестович може бути надто нестабільним через його часті зміни позиції.

Паралельно влада активізувала справу проти Труханова — його усунули з посади мера через нібито наявність російського паспорта. Хоча документ викликає сумніви в експертів, політичний ефект очевидний: Труханов, який міг стати голосом південного електорату, тепер маркований як «неблагонадійний». Водночас відновилася справа Порошенка — не нова, але вчасно «розморожена». Обидва потенційні кандидати отримали чіткий сигнал: вони під контролем, але залишаються в грі.

За логікою Банкової, така розстановка сил вигідна: Труханов відбиратиме голоси в умовно проросійського електорату, Порошенко концентруватиме націонал-патріотів, а Арестович легітимізує сценарій «миру через поступки». Таким чином влада створює ілюзію вибору, але контролює всі фланги. Особливо ризикованим є потенційне включення у виборчий процес мешканців окупованих територій, які під російською пропагандою могли б стати керованою електоральною масою.

Підсумок: попри офіційне відкладення виборів, політична машина вже працює. Ключове завдання для чинної влади — не допустити появи сильного опонента і зберегти контроль над перехідним періодом після війни.