Від актора до вигнанця: як Арестович втратив довіру українців
Олексій Арестович, який колись був одним із найвідоміших облич України під час війни, сьогодні перебуває під санкціями РНБО. Його шлях від «головного заспокійливого» до критика влади — історія стрімкого падіння репутації.
3 серпня Олексію Арестовичу виповнився 51 рік. Колишній позаштатний радник Офісу президента, який у перші місяці повномасштабного вторгнення щоденно з'являвся в ефірах і заспокоював суспільство, тепер сам опинився в центрі скандалів. Його риторика дедалі більше нагадує ту, проти якої він колись виступав, а обіцянки про швидку перемогу стали приводом для мемів.
До політики Арестович пройшов довгий шлях. Він народився у грузинському місті Дедоплісцкаро, але виріс у Києві. Спочатку вступив на біологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, однак невдовзі залишив навчання заради театру. У 1990-х він грав у театрі-студії «Чорний квадрат», знімався в рекламі та епізодичних ролях у кіно. Пізніше здобув військову освіту — у 1998 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ за фахом військового перекладача. За непідтвердженими даними, до 2005 року він міг служити в Головному управлінні розвідки України.
Після військової кар'єри Арестович працював у стратегічних комунікаціях і був спікером української делегації в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу. У 2020 році він став позаштатним радником керівника Офісу президента Андрія Єрмака з питань національної безпеки та оборони. Саме після початку великої війни його щоденні ефіри зробили його впізнаваним, але водночас заклали основу для майбутнього падіння.
Репутація почала руйнуватися після скандальної заяви про трагедію у Дніпрі в січні 2023 року. Тоді Арестович припустив, що російську ракету Х-22, яка влучила в житловий будинок, нібито збили українські сили ППО, після чого вона впала на будівлю. Це висловлювання коштувало йому посади. Надалі він дедалі частіше критикував українську владу, а у 2025 році проти нього запровадили санкції РНБО.
Сьогодні Арестович — приклад того, як публічна позиція без достатньої відповідальності може зруйнувати довіру. Його історія — нагадування про те, що в умовах війни слова публічних осіб мають особливу вагу, а помилки можуть коштувати не лише кар'єри, а й репутації в очах суспільства.
Читайте також
Ще в розділі «Політика»
- Кравченко оголосив підозру Кривоносу: що стоїть за конфліктом НАБУ і ГПУ
- Зеленський готовий до зустрічі з Путіним у Маямі: що це означає
- Буданов про справу Мудрої: звільнення не означає вини, хай суд вирішує
- Трамп і АдН: як перемога ультраправих у Німеччині змінює баланс сил
- Зеленський пояснив звільнення Мудрої: деталей у справі було достатньо







