Буданов назвав головну загрозу для України: не фронт, а внутрішня дестабілізація

Про це він написав у Telegram 16 вересня після онлайн-зустрічі з українськими студентами, які навчаються у вишах Великобританії. Відповідаючи на запитання молоді, керівник ОП окреслив найгірший, на його думку, сценарій розвитку подій.

«Щодо найгіршого сценарію розвитку подій – це не фронт, це внутрішня дестабілізація і втрата державності. Цього допустити ми не маємо права. Часи дипломатичного романтизму минули. Із країнами-невдахами ніхто справи мати не хоче, хай якою трагічною чи величною була їхня історія. Світ поважає силу. Тому в нас вибір простий: зосередитися на власних перевагах і ставати сильнішими», – наголосив Буданов.

Така постановка питання змінює оптику, з якою зазвичай обговорюють війну. Якщо головна загроза — не зовнішня, а внутрішня, то й міцність країни вимірюється не лише лінією фронту, а здатністю суспільства й інституцій зберігати єдність. Для людей це означає, що політичні конфлікти, боротьба еліт чи розхитування довіри всередині держави мають ціну, яку важко переоцінити в умовах війни. Для країни ж ідеться про саму можливість зберегти суб'єктність на міжнародній арені.

Окремо Буданов торкнувся питання далекобійних ударів. За його словами, Україна не припинятиме атак по території Росії. «Багато запитань було про фронт, про російські атаки по тилу. Удари по території ворога триватимуть, ми знаємо про всі їхні військові об'єкти, бази, пускові майданчики. Будемо їх діставати всіма можливими засобами», – пообіцяв керівник ОП.

Ця теза має і практичний вимір: удари по військових об'єктах противника — це спосіб зменшувати тиск на український тил, який потерпає від російських атак. Водночас заяви про далекобійність традиційно пов'язані із залежністю від зовнішньої підтримки та постачання озброєнь, тож послідовність таких дій залежатиме не лише від рішень Києва.

Варто нагадати й про контекст: 11 вересня Буданов зазначав, що найреалістичнішим варіантом припинення бойових дій є замороження за фактичною лінією фронту з гарантіями безпеки для України. Тобто йдеться про два взаємопов'язані треки — стримування агресора силою та збереження внутрішньої стійкості. І якщо перший залежить від ресурсів і союзників, то другий — передусім від самого українського суспільства.

Підсумок: сигнал Буданова зводиться до простої думки — витривалість держави починається зсередини. Без єдності та працездатних інституцій жодні гарантії безпеки не працюватимуть, а тому внутрішня стабільність є таким самим елементом оборони, як і зброя на фронті.