Удари по російському дизелю: чому заява Трампа ставить Україну в складне становище

13 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україні слід припинити знищувати дизельне пальне на території Росії, оскільки це, за його словами, провокує дефіцит пального у світі. Заява прозвучала на тлі рекордного зростання цін на дизель за два місяці до проміжних виборів у Конгрес США, і це, ймовірно, не випадковий збіг.

Суть претензії Трампа зводиться до того, що саме українські удари, а не ситуація на Близькому Сході, спричинили подорожчання пального. Водночас, як зазначають аналітики, така логіка не зовсім коректна: США ще за каденції Трампа розширювали обмін розвідувальними даними з Києвом, зокрема для ударів по російських нафтопереробних об'єктах. Тоді ціни на нафту були низькими, а різке зростання почалося після бойових дій США та Ізраїлю проти Ірану й блокування Ормузької протоки. За оцінкою президента техаської компанії Lipow Oil Associates Енді Ліпоу, рішення Москви зупинити експорт у відповідь на українські атаки вилучило з ринку 800 тис. барелів дизелю на день, тоді як закриття Ормузької протоки — 1,2 млн барелів на день. Тобто пов'язувати всю проблему цін лише з діями України було б спрощенням.

Для України ж удари по нафтопереробці — один із небагатьох доступних інструментів тиску на російську воєнну машину, яка фінансується з нафтогазових доходів. Водночас Київ відчуває гострий дефіцит засобів ППО і саме напередодні зими, коли Москва відкрито погрожує використати холод як зброю. У цьому контексті заклик Трампа виглядає особливо болючим: він фактично пропонує відмовитися від важеля впливу в момент, коли російські атаки безпілотниками й ракетами не припиняються.

Варто зважати й на подальший розвиток подій. Наступного дня після своєї заяви Трамп повідомив, що Україна й Росія нібито домовилися утриматися від взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі. Президент України Володимир Зеленський уточнив, що йдеться про припинення ударів по енергооб'єктах, портовій інфраструктурі, логістиці, складах продовольства й фармацевтики, і що українська сторона чекає від партнерів конкретних пропозицій. Водночас остаточна угода про припинення ударів станом на 14 вересня ще перебувала на стадії підготовки, а Володимир Путін, за наявною інформацією, не хоче укладати енергетичне перемир'я до зими.

Отже, заява Трампа має подвійний ефект. З одного боку, вона відображає внутрішньополітичні потреби Вашингтона напередодні виборів і прагнення знизити ціни на пальне. З іншого — ставить під сумнів послідовність американської підтримки та може послабити позиції Києва на тлі підготовки до складного опалювального сезону. Для України ключове питання зараз — не стільки в тлумаченні заяви, скільки в тому, чи матиме вона практичні наслідки у вигляді скорочення допомоги або тиску на умови перемовин.