Морське перемир'я: чому Кремль навряд чи погодиться на розблокування Чорного моря

·568 слівредакція
Україна

Україна передала через США пропозиції щодо морського перемир'я, але перспективи їх ухвалення виглядають примарними. Розбираємося, які логіки керують рішенням Кремля і що це означає для української економіки.

Пропозиція морського перемир'я, яку Україна передала через американських посередників, наштовхується на комплекс причин, чому Росія, найімовірніше, відмовиться. Аналіз мотивації Кремля показує, що рішення ухвалюються не в одній площині, а під впливом кількох взаємопов'язаних логік: передвиборчої, особистої, воєнної та економічної.

Передвиборча логіка диктує Кремлю необхідність демонструвати образ «війни до перемоги». Будь-які мирні ініціативи, окрім капітуляції України, до виборів небажані. Втім, цю позицію можуть скоригувати внутрішні запити на нормалізацію, які в російському суспільстві залишаються високими. Особиста ж позиція Путіна однозначна: війна триватиме, доки Україна не капітулює, а морська блокада розглядається як інструмент тиску, що дає змогу Росії протриматися довше.

Економічний вимір блокади є критичним для обох сторін. Росія частково може компенсувати втрати від зернової кризи, перенаправляючи потоки на Балтику, Каспій та сухопутним маршрутом до Китаю, але це потребує державних компенсацій аграріям і все одно погіршить економічну ситуацію. Для України ж час, відведений на розбудову альтернативної логістики, як-от сухі порти та євроколії, було втрачено, і без відкриття морських шляхів проблеми можуть суттєво загостритися вже в січні-березні. Окремим чинником є постачання систем ППО: отримання Україною 20-30 «Патріотів» — це одна ситуація, а 200-300 — зовсім інша, що впливає на економіку ракетних обстрілів, хоча цей фактор є вторинним.

Кремль також закладається на успішну мобілізацію, яка, за оцінками, може пройти без серйозних ексцесів, попри зростання антивоєнних настроїв. У російському суспільстві формується консенсус надати Путіну «останній шанс», що робить зупинку блокади зараз економічно та політично недоцільною для влади. Міжнародна ж конфігурація не сприяє переговорам: тристоронній формат буксує через небажання Росії, обмежені можливості США та відсутність важелів в України, а альтернативних майданчиків поки не видно.

Підсумовуючи, найближчим часом розблокування Чорного моря виглядає малоймовірним. Ключовими факторами, які могли б змінити ситуацію, є тиск економістів на Путіна та розширення кола переговорників, але обидва сценарії поки що видаються віддаленою перспективою.

Читайте також