CNN, MSNOW і Politico судяться з Трампом через заборону доступу до Білого дому

Три американські медіа оскаржують у суді рішення Білого дому анулювати акредитацію їхніх журналістів. Позов ставить питання про межі президентського впливу на пресу.
CNN, MSNOW та Politico подали спільний федеральний позов проти президента США Дональда Трампа та трьох його провідних радників. Приводом стала заборона журналістам цих редакцій працювати в Білому домі. Заяву про позов медіа оприлюднили в понеділок, 21 вересня.
Позов скеровано до Окружного суду США у Вашингтоні. Медіакомпанії домагаються якнайшвидшого поновлення доступу своїх журналістів до Білого дому, визнання заборони неконституційною та судової заборони для радників президента виконувати це рішення. У спільній заяві редакції наголосили: «Сьогодні вранці ми повідомили уряд про те, що сьогодні подаємо позов до суду, аби захистити наші права, передбачені Першою поправкою (до конституції — ред.), та відстояти принцип, згідно з яким уряд не має права вирішувати, про що має повідомляти чи публікувати преса».
За версією медіа, Білий дім скасував акредитацію «без попередження та дотримання належної процедури», вмотивувавши це незгодою з опублікованими матеріалами. «Якщо це залишиться без відповідної реакції, це загрожуватиме свободі преси та праву громадськості на незалежну журналістику, вільну від втручання уряду», — зазначають у заяві.
Сам Трамп оголосив про заборону 18 вересня, пояснивши її тим, що ці медіа поширюють «фейкові» репортажі про його адміністрацію. Цей крок — не ізольований епізод: у лютому 2025 року президент підписав указ про скорочення Агентства глобальних медіа США (USAGM), якому підпорядковуються «Голос Америки», «Радіо Свобода», «Радіо Вільна Азія», «Радіо та телебачення Марті» та інші мовники.
Для американської журналістики йдеться про два різні, але пов'язані питання. Перше — процедурне: чи може влада відбирати доступ до пулу Білого дому без формальних підстав і пояснень. Друге — ширше: наскільки далеко сягає право президента визначати, кого з преси впускати до себе. Саме тому позов адресовано не лише главі держави, а й його радникам, які виконують рішення.
Якщо суд стане на бік медіа, це обмежить практику вибіркового позбавлення акредитації та задасть орієнтир для подальших спорів між редакціями й адміністрацією. Якщо ж позов відхилять, ухвалення таких рішень фактично залишиться на розсуд влади, а доступ до Білого дому перетвориться на інструмент тиску. Для громадськості ж ідеться про простішу річ — наскільки повно вона зможе бачити й чути тих, хто ухвалює рішення від її імені.
Поки що справа перебуває на початковій стадії, і подальший розвиток залежатиме від того, як суд оцінить аргументи сторін щодо Першої поправки та процедурних гарантій.
Читайте також
Ще в розділі «Світ»
- Зустріч Трампа і Зеленського 28 липня: головна тема — мир
- Трамп підтримав перейменування Нью-Мексико на Нью-Америку
- Візит Путіна на Ітуруп: сигнал Кремля у відповідь на оборонну політику Японії
- Удари українських дронів змінили плани Кремля: «Валдай» перенесли з Сочі до Москви
- Зустріч Трампа і Зеленського: хто був, про що говорили і що це означає



