CNN, Politico і MS NOW судяться з Білим домом через заборону доступу

Три американські медіа оскаржують у суді рішення адміністрації Дональда Трампа позбавити їхніх журналістів акредитації в Білому домі. Ідеться про межі повноважень влади щодо преси.
CNN, Politico і MS NOW подали спільний позов проти адміністрації президента США Дональда Трампа. Приводом стало те, що 19 вересня представників цих редакцій не пропустили до Білого дому, а їхні перепустки вилучили. Напередодні, 18 вересня, Трамп оголосив про заборону, звинувативши три медіа у поширенні «вигадок або брехні» про його уряд.
У спільній заяві редакції пояснили, що звертаються до суду, аби захистити права, гарантовані Першою поправкою до Конституції США, та «захистити принцип, згідно з яким уряд не вирішує, про що повідомляє преса чи що публікує». Перша поправка, як нагадує BBC, забороняє владі обмежувати свободу преси. У заяві медіа наголосили: «Без попередження чи судового розгляду Білий дім анулював акредитацію наших журналістів, оскільки не погоджувався з нашими матеріалами. Якщо залишити це безкарним, це загрожує свободі преси та праву громадськості на незалежну журналістику, вільну від втручання уряду».
Оголошуючи рішення, Трамп не назвав конкретних публікацій, які його спонукали, але згодом пояснив, що йдеться про «сукупність історій за останні кілька років». Він також допустив, що доступ до Білого дому можуть втратити й інші видання, зокрема The New York Times та The Washington Post, які вчергове назвав «фейковими новинами».
Для журналістської спільноти США ця справа важлива не лише через акредитацію трьох редакцій. Вона ставить ширше питання: чи може виконавча влада на власний розсуд визначати, кого пускати на свій майданчик для висвітлення її роботи. Акредитація в Білому домі — не просто перепустка, а доступ до першоджерела новин про рішення, які впливають на життя мільйонів. Якщо доступ стає інструментом тиску за зміст матеріалів, це створює прецедент, який може поширитися й на інші рівні влади — від Конгресу до місцевих адміністрацій.
Позов також вписується в ширшу лінію суперечок Трампа з медіа. Торік у липні він позивався на щонайменше 10 млрд доларів проти The Wall Street Journal та його власників, зокрема Руперта Мердока, через матеріал про вітальну листівку 2003 року з нагоди дня народження фінансиста Джеффрі Епштейна, якого згодом засудили за сексуальні злочини. У квітні цього року федеральний суд закрив ту справу, зазначивши, що позивач «навіть близько не довів» фактичного злого умислу видання. У вересні 2025-го Трамп подав до суду на The New York Times, чотирьох його репортерів і видавництво Penguin Random House, звинувативши їх у наклепі та шкоді репутації перед виборами 2024 року й вимагаючи 15 млрд доларів. Федеральний суд у Флориді відхилив позов через надмірний обсяг, після чого адвокати подали новий.
Підсумок: тепер питання доступу преси до Білого дому вирішуватиме суд. Його рішення визначить, де проходить межа між правом влади обирати формат комунікації та конституційним захистом незалежної журналістики — а отже, і тим, наскільки повно громадськість бачитиме роботу уряду.
Читайте також
Ще в розділі «Політика»
- Призначення голови СБУ: чому Зеленський зволікає і що це означає
- США та Росія на G20 обговорюють мирний план Трампа щодо України
- Віткофф і Кушнер прибули до України: що відомо про переговори
- ISW: Путін не йде на компроміси, а його цілі виходять далеко за межі Донбасу
- Зеленський про 11 вересня: зло має бути покаране, а відповідь тероризму — неминуча







