Федоров каже, що пропонував Зеленському вибори ще в червні: що це означає

21 вересня 2026, 11:41 ·136 слівредакція

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що ще до свого звільнення радив президенту провести вибори. За його словами, рішення не ухвалили через участь у них Валерія Залужного.

Михайло Федоров, який очолював Міністерство оборони, розповів, що в червні пропонував Володимиру Зеленському провести вибори — ще до моменту, коли посаду залишив сам. Логіка пропозиції, за його словами, була простою: кампанія, яка завершиться, дала б змогу главі держави перестати повертатися до цієї теми й зосередитися на іншому.

За версією Федорова, президент був готовий до такого кроку, але зрештою відмовився. Причина, яку називає ексміністр, — участь у виборах посла у Великій Британії Валерія Залужного, який теж пішов би на них як кандидат. Саме це, за словами Федорова, змінило рішення.

«Я прямо сказав президенту, що "потрібно проводити вибори, бо тоді ви перестанете про них думати і будете думати про свій пам'ятник". Він запитав: "В чому твій інтерес?". Я відповів: "У перемозі у війні"», — наводить його слова ексміністр.

Окремо Федоров відповів на питання про фінансування власного політичного проєкту після публічного заклику провести вибори. За його словами, охочих підтримати було чимало, але сам він «не шукає партнерів».

Для країни ця історія важлива не стільки деталями розмови, скільки самим фактом її публічного переказу. Вибори під час війни — тема, яка зачіпає і юридичний бік (як голосувати на окупованих і прифронтових територіях, як забезпечити безпеку дільниць), і політичний: будь-яка кампанія неминуче переформатувала б розстановку сил у владі. Згадка про Залужного як про причину відмови підживлює давню дискусію про те, наскільки внутрішня конкуренція впливає на ухвалення рішень у воєнний час.

Для громадян тут є й практичний вимір. Розмови про вибори щоразу повертають питання про довіру до інституцій, про те, хто і як ухвалює ключові рішення, і про ціну політичних пауз. Поки триває війна, будь-яка така заява читається не як суто кадрова історія, а як сигнал про те, як влада бачить свій горизонт планування.

Підсумок: твердження Федорова — це поки що його власна версія подій, яку він виклав публічно. Але вона додає аргументів тим, хто вважає, що питання виборів в Україні давно вийшло за межі процедури й стало частиною боротьби за політичне майбутнє.